І «новачки» запитують себе: а як вони повинні чинити? Чи справді необхідно прикладатися до всіх ікон у храмі, чи тільки до ікони, що знаходиться на центральному аналої (спеціальній підставці, що стоїть у центрі храму, на яку зазвичай кладуть святкову ікону)? А може, тільки до ікон улюблених святих?
По-перше, необхідно осмислити, для чого ікони перебувають у храмі, яку вони відіграють роль.
Ікони, як священні образи (не плутати з ідолами, зображення яких були заборонені законом Божим як удавані, або хибні божки-кумири), були і в старозавітній скинії, і в храмі (Вих. 25:18-22; 26:1; 26:31; 3 Цар. 6:23-35). Тільки за часів до Різдва Христового небожителями були Ангели (за винятком пророків Єноха та Ілії), а після перемоги Христа над дияволом і смертю на Небо зійшло безліч душ святих. Тому в новозавітних храмах зображуються не тільки Ангели, а й духи Христових праведників.
Адже мета створення храму, як старозавітного, так і новозавітного, – відсторонити людину від земного і ввести її в присутність Бога, що існує на Небесах. Усе, що людина відчуває всіма своїми п’ятьма почуттями в храмі, є незвичайним, тобто святим. Усе, що є в храмі, є святим і спрямоване на те, щоб людина відійшла від грішного світу і приєдналася до Неба.
У храмі все святе, все для Бога, все для освячення людини. Для слуху – святі піснеспіви й молитви; для нюху – священні пахощі; для очей – ікони, священнослужителі (в особливому вбранні); для дотику – ікони, єлей, святині; для смаку – святі дари (у Таїнстві Причастя). Кожне наше почуття, за нашою вірою, стикаючись зі святинями, освячується, а за сукупністю почуттів освячується вся людина. Часом навіть люди без жодного духовного досвіду, входячи до православного храму, відчувають у ньому присутність великої Таємниці, яку ми, віруючі, називаємо присутністю Бога.
Що означає прикластися до ікони? Ми за допомогою ікони немов вітаємо того, хто на ній зображений, просимо його клопотання про нас перед Богом, просимо благословення. Якщо ж на іконі багато святих (наприклад, місяцесловні ікони), то, прикладаючись до них, ми можемо молитися: «Усі святі, моліть Бога за мене».
А до яких і до скількох ікон прикладатися – це вибір кожної людини. Необхідно пам’ятати, що в певний час до ікон не потрібно прикладатися: під час читання шестопсалмія, щоб не порушити побожність особливого моменту, коли згадується загальний Страшний суд; під час читання Святого Письма або проповіді, щоб не заважати іншим.
За матеріалами православної преси
Читайте також:
Власники житла з понаднормовою площею мають сплатити податок за 2025 рік. Зазвичай на розрахунок дається…
У серпні більшість городників стикаються з тим, що огіркові батоги починають жовтіти, а зав'язі масово…
Нарахована пенсія є майновим правом людини, а відсутність бюджетних призначень не звільняє державу від обов’язку…
Смак та текстура вареної кукурудзи на 90% залежать від її сорту та ступеня зрілості, а…
Збій лічильника може закінчитися захмарними рахунками за світло. Дізнайтесь, чи вдасться домогтися скасування через суд…
Вартість залізничних квитків в Україні не є фіксованою та формується за допомогою системи динамічних коефіцієнтів.…