Різдво – одне з найважливіших свят для усіх християн. Офіційно його відзначатимуть за новоюліанським календарем – 25 грудня, але частина віруючих, які дотримуються юліанського календаря, святкують Різдво 7 січня. З цим великим святом пов’язано багато традицій та обрядів. І у різних куточках нашої країни є свої особливості святкування.
На Поліссі, що охоплює північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей, традиційні 12 страв на Святвечір не вважаються обов’язковими. Місцеві жителі готують те, що мають під рукою, і кутю тут зазвичай роблять з ячменю.
Унікальною місцевою стравою є бурда — її готують з обсмаженого конопляного насіння, до якого додають чорницю та груші-дички. Особливою традицією є обв’язування соломою стовбурів груш перед Різдвом, що вважається символом саду та родючості.
На Наддніпрянщині, зокрема в Черкаській, Київській, Полтавській і Кіровоградській областях, святковий стіл накривають щедро: кутею, узваром, варениками.
Далі жінки виносять кутю на покут — святий куточок в українській хаті. Після цього господиня натирає дітям чубчики, бажаючи, щоб квочки добре неслися, а курчата були чубатими. На Різдво також дотримуються звичаїв коляди та щедрівки, а вікна прикрашають запаленими свічками.
Слобожанщина охоплює Харківську, Сумську, частину Луганської та Дніпропетровської областей України. Святвечір тут розпочинається з появи першої зірки. Перед подачею різдвяних страв господарі спочатку застилають стіл сіном і накривають його світлою скатертиною, що символізує народження Христа у яслах.
Особливо важливими у святкуванні є кутя та узвар, які подають бідним. Раніше кутю готували з ячменю, але тепер часто використовують і інші злаки. З цією стравою пов’язаний цікавий обряд: кутю з ложки кидали на стелю, і що більше зерен прилипне, то більшим буде добробут.
На сході України, зокрема на Донеччині та Луганщині, основною подією є Святвечір, коли родини збираються на обрядову вечерю. Особливе місце в цьому святі посідає кутя з рису, до якої додають все — від чорносливу до шоколаду.
Також важливими є пироги з різними начинками — м’ясними, капустяними або солодкими, у кожної господині є власні рецепти. На святковому столі також посідають почесне місце вареники з капустою, картоплею або вишнею. Під час вечері проголошують благословення за здоров’я родини.
Коли сім’ї сідають за стіл, в обох регіонах обов’язково виділяють місце зі стравами для тих, хто далеко. Ця традиція особливо значима в нинішні часи, адже хтось може святкувати Різдво на фронті, а хтось — далеко від рідного дому. Відзначення Різдва включає й колядування: молодь виходить з восьмикутною зіркою, співаючи колядки і вітаючи всіх, кого зустрічають. У деяких місцях навіть відтворюють вертеп, коли дорослі перевдягаються у різних персонажів: козу, чорта, бабу та інших.
Живіть здоровенькі
У славі та силі,
Родичам приємні,
Добрим людям милі!
Зараз ці колядки виконує народний ансамбль фольклорної пісні «Дивина».
Ми вже розповідали:
Інжир - це екзотична рослина, яка вже встигла прописатися на ділянках багатьох українців, проте у…
Багато хто любить чайний гриб. Напій з чайного гриба насправді є чайним квасом.
Якщо вас почали турбувати важкість, свербіж та печіння в ділянці заднього проходу, позбавтеся недоречної сором'язливості…
З 4 квітня українців, які працюють, чекають важливі зміни. Тепер лікарняні будуть виплачувати по-новому.
Перевірити стаж роботи можна на сайті ПФУ. Як це зробити, щоб не помилитися, розповідаємо покроково.
Ще з початку повномасштабних військових дій на території України частина пенсіонерів опинилася у складній ситуації:…