«Адажіо»: музика любові

На прохання нашої читачки з Одеси, сьогодні ми розповімо історію написання цієї композиції.

Відома пісня кінця 90-х заснована на мелодії «Адажіо», яку тривалий час приписували бароковому композитору Томазо Альбіноні (1671-1751).

Однак наприкінці 1990-х музикознавці встановили, що справжня історія написання «Адажіо» залишається невідомою.

За однією з версій, автором твору є Ремо Джадзотто (1910-1998) – професор історії музики та біограф Альбіноні. Вважається, що він склав «Адажіо», видавши його за барокову композицію, щоб підсилити інтерес до творчості композитора.

Так чи інакше, ця мелодія стала однією з найвідоміших у жанрі барокової та сучасної музики. Протягом десятиліть її адаптували для різних форматів.

Однією з найуспішніших адаптацій стало виконання Лари Фабіан у пісні «Адажіо», яка передає тугу та надію на повернення втраченого кохання. Цей твір і сьогодні звучить у численних кінофільмах, рекламі, а також на концертах і церемоніях.

«Адажіо»
(переклад українською)

Я не знаю, де тебе знайти.
Я не знаю, як тебе досягти.
Я чую твій голос у вітрі
Та відчуваю тебе під шкірою,
В своєму серці та душі
Чекаю на тебе,
Адажіо.

Всі ці ночі без тебе.
Всі мої сни без тебе.
Я бачу й торкаюсь твого обличчя
І падаю в твої обійми.
Коли настане час, я знаю,
Ти будеш в моїх руках,
Адажіо.

Заплющую очі й шукаю шлях.
Не треба мені молитися.
Я йшла так далеко,
Я боролась так тяжко.
Не треба нічого пояснювати.
Все, що залишилось –
це піано, що грає.

Якщо ти знаєш, де мене знайти.
Якщо ти знаєш, як мене досягти.
Перед тим, як це світло згасне,
Перед тим, як втрачу віру,
Будь єдиним, що скаже,
Що ти чуєш моє серце,
Що ти віддаси за мене життя
І будеш зі мною назавжди.

Не дозволь цьому світлу згаснути.
Не дозволь мені втратити віру.
Будь єдиним, що скаже,
Що ти віриш,
І змусиш мене повірити,
Що не підеш,
Адажіо.

Послухайте також:

• Заспіваймо, друзі: «І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю…»
• Квітка Цісик – цікаві факти з життя відомої української співачки