Зробити це хочуть для посилення національних традицій у грошовому обігу України. І ось нещодавно в Нацбанку від слів перейшли до справи. Тут розробили і подали у Верховну Раду пакет законопроектів про заміну назви розмінної монети України. Що не так з цією ініціативою?
Я вчора казково розбагатів – підняв з тротуару безхазяйну 10-гривневу монету. Хоча поперек зі мною дружити не хоче, але тим не менш нахилився: 10 гривень – все ж таки гроші. Іду собі, такий щасливий, і думаю: а чи нагнувся б я за 10-копійчаною монеткою? Вирішив, що ні: це вже не гроші. На жаль, і 50-копійкова монета – вже теж не гроші. Це навіть не коробок сірників. Інфляція.
І ось наш шановний Нацбанк на цьому сумному тлі раптом заразився непродуманою ідеєю заміни цих копійчаних монет на «шаги» вікової давності. Рішення це явно політичне, та НБУ цього й не приховує, стверджуючи, що дерусифікація та декомунізація у монетарній сфері – це важливо, а суто українська грошова одиниця – це невід’ємний атрибут нашої незалежної держави.
Все начебто так. Але якщо хтось скаже, що моя думка про те, що ця ідея непродумана – це апатріотизм, то цей хтось буде неправий. НБУ запланував наступного року випуск 20 мільйонів «шагових» монет, а це явно вилетить у копійчину (вже архаїзм?). Попсувати нерви оркам? Але це називається «купити квиток в трамваї і на зло кондуктору піти пішки». Якщо на ті, явно чималі гроші, які підуть (а схоже, таки підуть) на карбування такої кількості 50-шагових та 10-шагових монет, накупити дронів, то нервів (а також нафти і боєприпасів в тилу) у орків зменшиться на порядок більше.
НБУ заспокоїв власників глиняних свинок-скарбничок: вже викарбувані десяти- і п’ятдесяти-копійчані монети вилучати не будуть, вони залишаться в обороті разом із новими «шагами». Що означає «залишаться», якщо вже їх немає в обороті? І «шаги» там потрібні, як зайцю стоп-сигнал. Вони, безумовно, потішать і українських, і зарубіжних нумізматів, безумовно, стануть приводом для тріумфування членів українських діаспор в багатьох країнах світу. Але нам, тут, в Україні, для радощів потрібен і важливий кожен крок до перемоги, а зараз кожен крок до перемоги – це кожна копійка, витрачена на ЗСУ, а не на шагові «хотєлки» політиків.
Нагадаємо, що назва дрібної монети «шаг» має суто українське походження. Вона використовувалася на території України і в українському грошовому рахунку у XVI–XVII століттях, це українська назва польсько-литовської срібної монети XVII—XVIII століть номіналом у три гроші. Один «шаг» відповідав двом російським копійкам, тому на українських територіях, захоплених Росією, назва «шаг» перейшла на російську двокопійчану монету. Вона збереглася до 1917 року, існувала в регіонах Правобережної України.
З часів Центральної Ради розпочалася історія перших українських поштових марок з номіналом у шагах. І вони були лише знаками поштової оплати. Але згодом через брак дрібної розмінної монети за законом УНР від 18 квітня 1918 року їх стали використовувати і як марки, і як гроші. Папір під марки використовували грубий, придатний для тривалого вживання. Але ці марки-шаги з’явилися в обігу після падіння Центральної Ради. В УНР було випущено розмінні квитки номіналом 10, 20, 30, 40 та 50 шагів. Один шаг дорівнював одній сотій гривни або одній двохсотій карбованця. Ходили вони близько двох років.
1992 року було випущено пробні українські монети: 1 шаг та 50 шагів, але цей номінал не було затверджено. Навколо майбутньої назви розмінної монети було чимало суперечок. Пропонувалися варіанти: «сота», «різана». І все-таки 2 березня 1992 року було затверджено назву розмінної монети – копійка. До речі, знаєте, чому копійка? А на ній зображений святий, що вражає списом змія. Який святий? Ну до чого тут російський варіант – Георгій-переможець? Відкриємо офіційний сайт УПЦ КП і прочитаємо: «Святий великомученик Юрій Переможець вважається покровителем воїнства. Зображення Юрія Переможця на коні символізує перемогу над дияволом – стародавнім змієм». Ну, чим вам не український варіант? Залишається лише від щирого серця побажати українському воїнству на смерть вразити списом стародавнього російського змія.
Валерій Боянжу, Херсон – Одеса
Вас також можуть зацікавити новини:
Теплиця – це відмінний спосіб вирощування рослин, який дозволяє продовжити вегетаційний період і захистити рослини…
Річкова риба посідає важливе місце у раціоні українців. Найперша її перевага в доступності у свіжому…
Орхідеї - улюблені рослини багатьох, але не всі квітникарі знають, чи можна обприскувати орхідеї, чи…
22 листопада на території України очікується сніг, вітер, місцями дощі. На сході та півдні без…
Чи будуть геомагнітні хвилювання цього дня?
В останній місяць осені розпочинається Різдвяний піст. За новоюліанським календарем він триває з 15 листопада…