Чорнокорінь лікарський – дворічна трав’яниста сірувато-м’яко опушена рослина родини шорстколистих. Цвіте у травні — червні. Чорнокорінь лікарський росте по всій території України як бур’ян вздовж доріг, на полях, по засмічених місцях, біля жител.
Чим корисний чорнокорінь лікарський
Настої і відвари чорнокореня мають болезаспокійливі, протисудомні і кровоспинні властивості. Всередину їх призначають при кашлі, кишкових коліках, при легеневих і шлунково-кишкових кровотечах, при кривавому і простому проносі.
При зовнішньому застосуванні препарати чорнокореня виявляють болезаспокійливу і протизапальну дію, стимулюють ріст волосся.
Потовчені свіжі корені прикладають до фурункулів, на місця переломів кісток для зменшення болю і для сприяння швидшому їх зростанню, на волосисту частину голови при облисінні (по 1 разу на день протягом тижня).
Відвар коренів у вигляді місцевих ванн, обмивань, примочок або компресів вживають при ушибах, переломах кісток, опіках, ранах, виразках, запальних процесах шкіри, з метою лікування зобу. В гомеопатії застосовують есенцію із свіжих коренів, зібраних восени.
Чорнокорінь заслуговує на увагу і як засіб, що має інсектицидні та ратицидні властивості. Сушену траву вживають для боротьби з мишами та пацюками, які не витримують запаху рослини, а свіжий сік або відвар із коренів — для знищення шкідливих комах (блощиць).
Застосування
Внутрішньо
- Настій (1 чайну ложку трави або подрібнених коренів заливають склянкою окропу, настоюють до охолодження, проціджують) по чайній ложці 3 рази на день.
- Свіжий сік чорнокореня приймають по 5 крапель 3 рази на день.
Зовнішньо
Ванни, обмивання, примочки або компреси з відвару (4 столові ложки подрібненого коріння заливають 1 л окропу, кип’ятять 15 хвилин, настоюють у закритій посудині 12 годин, проціджують).
Чорнокорінь належить до отруйних рослин і користуватися ним треба обережно, не перевищуючи допустимих доз.
Як заготовити чорнокорінь?
Для виготовлення ліків використовують корені і траву чорнокореня. Корені копають восени або навесні, добре відмивають від землі і використовують свіжими або сушать, розстеливши тонким шаром у приміщенні, що добре провітрюється.
Траву збирають під час цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел завдовжки 30 см. Зібрану сировину вживають свіжою (у вигляді соку) або сушать у затінку на відкритому повітрі чи у добре провітрюваному приміщенні. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин.
Рослина неофіцинальна (тобто належить до рослин, з яких не дозволено офіційно виробляти лікарські засоби в країні).
Читайте також:
