Майбутнє пенсійних та соціальних виплат – що розповіла про це міністерка соцполітики Оксана Жолнович

Філософію на хліб не намазати

В умовах війни кількість громадян, яким потрібні допомога і соціальний захист держави, значно зросла. Зрозуміло, що уряд опинився у складній ситуації. За відсутності грошей у бюджеті важко проводити ефективні реформи, які б дійсно пішли на користь людям. За таких обставин доводиться імітувати діяльність і з року в рік анонсувати одні й ті самі майбутні зміни, які насправді не відбуваються і невідомо коли будуть запроваджені. І одна справа, коли красиві слова чиновників виявляються просто пустопорожніми, інша – коли імовірні реформи можуть погіршити життя ще більше.

Що ж вчергове хочуть змінити в уряді? Зі слів міністра соцполітики Оксани Жолнович – «Для реформи дуже важливо змінити філософію нашої соціальної політики». Вона додає, що «підтримати кожного – це не просто, як звикли у нас, заплатити кожному якусь виплату». Дуже часто ця виплата, на думку чиновниці, не допомагає і її треба поєднати з різними додатковими послугами. «Супроводжувати людину і підказувати їй, як вийти з кризи».

Однак філософію на хліб не намазати. Людям потрібно виживати, а не якась там філософія від міністерства. На практиці йде натяк, що люди самі мають філософськи поставитися до своїх проблем і не чекати дива від уряду.

Останнім часом від міністерства дедалі частіше лунають такі слова як «спроможність», «адаптація», «життєстійкість». Інтерпретувати це можна таким чином: всі здатні себе забезпечити самостійно і не варто розраховувати на державу, ми дамо вам психолога і він навчить вас бути життєстійкими в умовах бідності.

Для чого скорочувати кількість соцвиплат

– Досі під час формування політики та призначення якихось виплат ніхто не ставив собі питання, з якою метою ми це робимо, для чого, щоб людина який результат з цього отримала, – розмірковує чиновниця.

Тобто вона бере на себе сміливість ставити під сумнів все, що ухвалювали за останні 33 роки попередні уряди. Тут йде прямий натяк, що частину соцвиплат необхідно скасовувати. Втім, її можна зрозуміти. Грошей в бюджеті бракує, а зобов’язань на себе держава взяла багато – більше, ніж може виконати. Ось і доводиться тепер людям якось це пояснювати. Наприклад, традиційно перекласти провину на попередників.

Психологічна підтримка замість грошей

Далі очільниця Мінсоцполітики поскаржилася, що в країні недостатня кількість соціальних працівників та соціальних служб:

– Ми поставили упор і фокус саме на це, щоб розбудувати таку спроможність в регіонах, щоб людина, яка опинилася в кризі, не відчувала себе покинутою або самотньою.

Фактично створюється величезний штат консультантів і психологів, які підкажуть, на що людина має право. А якщо людина незадоволена, то просто її морально підтримають. Залишається незрозумілим, навіщо тоді в Україні існує і без того величезний штат держслужбовців і посадовців місцевого самоврядування, які мають працювати з населенням: проводити роз’яснювальну роботу, консультувати, оформлювати, допомагати тощо.

Попри це, в уряді активно рекламують вже згадану вище життєстійкість. За словами Жолнович, міністерство запровадило три нові соціальні послуги, які закуповує з центрального бюджету. Зокрема, комплексну послугу формування життєстійкості.

– Ми помітили, що 70% наших громадян відчувають стрес. А стрес призводить або до апатії, або агресії, або до неможливості виконувати свою роботу. І ми повинні допомогти людям з цим справлятися, – говорить міністр.

Тобто мова йде, насамперед, про звичайну психологічну підтримку. Або, як кажуть в міністерстві, вони «формують ком’юніті» – аби людині було з ким побалакати і кому поплакатися.

– Нам треба виробити емоцію не відторгнення, а емоцію емпатії, співдії і співтворення, – додає Жолнович.

Мало того, що ці слова незрозумілі пересічній людині, так вони насправді й не несуть на практиці ніякого сенсу в плані дієвої соціальної підтримки.

Що не так з прожитковим мінімумом?

В міністерстві вкотре визнали, що прожитковий мінімум, який формально задекларований в державному бюджеті, є недостатнім для того, щоб забезпечити потреби людини.

Жолнович зазначає, що до прожиткового мінімуму прив’язано багато виплат, і коли його хоч трошки переглядають, то це тягне за собою величезне навантаження на бюджет. І прямо говорить, що значно збільшуються при цьому виплати деяким чиновникам. Але чому захмарні зарплати окремих посадовців досі не обмежили хоча б на час воєнного стану – питання залишається відкритим. Разом з тим до прожиткового мінімуму прив’язані деякі штрафи. І тут вже міністр жаліє тих, хто сплачує штрафи, бо вони можуть збільшитися.

Якщо ж говорити відверто, то на затвердження реального прожиткового мінімуму і збільшення мінімальної пенсії, наприклад, до 6-7 тисяч гривень ресурсів у держави об’єктивно немає. Тому, вочевидь, в уряді планують взагалі відмовитися від поняття «прожиткового мінімуму» або відв’язати пенсії від цього показника.

Що таке базова соцдопомога?

Ця тема плавно перетікає в рекламу начебто нового законопроєкту про базову соціальну допомогу, що має гарантувати кожній родині певний «стандарт доходу», який міг би мінімально забезпечити проживання цього домогосподарства. Однак про цю базову допомогу говорять вже не перший рік.

Нагадаємо суть обіцяного нововведення. Якщо родина має сукупний дохід, нижчий за певний базовий рівень, то їй буде призначатися соціальна допомога за принципом субсидії. Це майже нічим не відрізняється від нинішньої допомоги малозабезпеченим сім’ям. Просто замість прожиткового мінімуму можуть затвердити трохи більшу величину.

З одного боку, наче йдеться про об’єднання кількох видів допомог в одну. Звучить просто і зрозуміло. Але з технічної точки зору це не так. Частину допомог можуть скасувати взагалі і якщо людині не вистачатиме грошей, то держава надасть ось цю тимчасову допомогу для найбідніших.

Субсидії та підвищення тарифів

Також Оксана Жолнович розповіла, що після підняття тарифів на електроенергію істотно зросли видатки з бюджету на субсидії.

– Люди цього не відчули, тому що на той час, коли піднялася вартість електроенергії, повністю цифровізували цей вид допомоги, – говорить міністерка.

Тобто вона запевняє, що субсидії автоматично перерахували і ніхто збільшення вартості електроенергії не відчув. Можливо, малося на увазі, що людям не довелося переоформлювати цю пільгу. Але невірно підібрані слова викликають ще більше обурення.

Пенсійна реформа

Вже вкотре порушується і питання про необхідність пенсійних реформ.

– Ми за роки існування пенсійної системи так її ускладнили різного роду дотяжками, доплатами, надбавками, їх там більше 15 різних видів, що людина губиться в цьому всьому процесі. І зараз ми на етапі пенсійної реформи, яка буде дуже простою, – запевняє пані Оксана.

Одразу постає питання: хто, починаючи з 2020-го, а потім в 2021-му і 2022 роках увів, наприклад, вікові надбавки пенсіонерам 70, 75, 80 років? Також були введені численні «дотяжки» до мінімальних виплат залежно від віку і стажу людини. Це, зокрема, робилося і в 2023-му, і в 2024 році. Звісно, підняття пенсій ще і в умовах війни – це добре. Але в словах Жолнович є певне протиріччя, адже при теперішньому уряді цих надбавок і «дотяжок» стало ще більше. І, до речі, на заваді не став ніякий прожитковий мінімум: його минулого року не підвищували, а доплати до пенсій зробили – тобто можуть, коли потрібно.

Наостанок представниця уряду розповіла про бальну пенсійну систему. Втім, тут знову не було ніяких подробиць. Цю реформу прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував вже майже рік тому і з того часу – жодних зрушень.

Нагадаємо, що у реформи є дві складові.

– Перша – існуючі «коефіцієнти», що підставляються у формулу розрахунку пенсії, замінять на «бали». Основні принципи нарахування від цього фактично не зміняться і пенсійна система не стане більш простою і зрозумілою.

– Друга – це обіцянка осучаснювати пенсії всім однаково: брати сучасну середню зарплату по країні щороку для усіх пенсій незалежно від дати їх призначення. Бо, як визнає сама Жолнович, пенсія, призначена в 90-ті роки й сьогодні при однаковому стажі і однаковій посаді, може різнитися у два рази.

Отже, в уряді визнають, що індексація пенсій не є справедливою. Але де знайти фінанси на таку реформу? Бо для підняття старих пенсій необхідні додаткові мільярдні вливання щомісяця. А, як відомо, наразі соціальні виплати в Україні здійснюються здебільшого за рахунок міжнародної допомоги. До того ж у меморандумі, підписаному з Міжнародним валютним фондом, є застереження не збільшувати соціальні виплати, якщо це не підкріплено наявними фінансовими ресурсами.

***

Що ж, як бачимо, за численними високомовними заявами урядовців немає нічого нового, а деякі з їх обіцянок виконати наразі просто неможливо.

Читайте також:

В Украине изменится подход к выплате пенсий, — как это отразится на жизни пенсионеров.

Украинцев хотят лишить доплат и «дотяжек» к пенсии: что нужно знать пенсионерам.

В 2025 году порядок выплат для ВПЛ изменится: что готовит правительство .