Як приватизувати житло: чи є якісь нововведення та які потрібні документи

До редакції надійшов лист від мешканців району Теремки міста Києва, де вони запитують стосовно приватизації житла. Адже тільки після приватизації власник може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти своє житло.

Яким законом регулюється?

Приватизація житла, а саме квартир у багатоквартирних будинках, триває в Україні більше тридцяти років. Але актуальним залишається питання приватизації житла у гуртожитках. Через різні життєві обставини деякі мешканці, насамперед – люди літнього віку, так і не пройшли цієї процедури.

Питання приватизації житла регулюється Законом «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі – Закон), редакція від 25.07.2018. Відповідно до нього, до об’єктів приватизації належать:

• квартири багатоквартирних будинків,

• одноквартирні будинки,

• житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів.

Скільки квадратів нададуть безкоштовно?

Приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

Які документи знадобляться?

Документи слід збирати заздалегідь, бо їх дуже багато:

• заява на приватизацію;

• копії паспортів (того, хто подає заяву, та всіх членів його сім’ї) та свідоцтв про народження (для осіб, які не досягли 14 років);

• копії ідентифікаційних кодів усіх прописаних мешканців;

• копії документів, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);

• довідки про реєстрацію місця проживання всіх мешканців;

• технічний паспорт на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок – технічний паспорт на садибний житловий будинок;

• копія ордера на житлове приміщення або ордера на житлову площу в гуртожитку;

• документ, що підтверджує невикористання права на приватизацію раніше;

• копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);

• заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію.

Громадяни, які проживають у гуртожитку, крім документів, визначених у цьому пункті, до заяви також додають:

• витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла;

• копію договору найму житлового приміщення та (або) копію договору оренди житла;

• форму первинної облікової документації № 028/о «Консультаційний висновок спеціаліста» з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ. За малолітніх та неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла ухвалюють батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Подавати документи до органу міської влади можна через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) у вашому населеному пункті.

Коли йти до суду?

Якщо вам буде відмовлено в приватизації, а ви проживаєте в квартирі на законних підставах, можете звертатися до суду. Обов’язково до позовної заяви надайте лист, яким було відмовлено у наданні дозволу на приватизацію квартири, або рішення сесії.

В позовній заяві вкажіть вимоги – про зобов’язання вчинити дії щодо приватизації квартири. Вкажіть законну підставу – згідно зі статтею 345 ЦК України, фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. 

Читайте також:

• Стосується всіх, хто має квартиру чи будинок: українців змусять сплатити податок на нерухомість.
• Хто має право не платити пенсійний збір при купівлі житла?