Четвер, 18 Липня, 2024
ГоловнаРізнеНевідомі сторінки історії: в який день почалася Третя світова війна

Невідомі сторінки історії: в який день почалася Третя світова війна

Этот материал также доступен на русском языке
В який день почалася Третя світова війна? Деякі політологи вважають, що зараз вже триває Четверта світова війна. На чому ґрунтуються такі висновки?

Про дати і факти

З Першою світовою все зрозуміло. Вона почалася 1914 року, 1 серпня, після вбивства ерц-герцога Фердинанда в Сараєво. Друга світова – теж без питань: початок їй поклав гітлер, напавши 1939-го, 1 вересня, на Польщу. Нинішню (Четверту?), чимось не схожу на ті дві, гібридну, затіяв у лютому 2022-го гібрид гадюки та скорпіона – путлер. Третьою світовою ці політологи називають ту, яка нашим вухам звичніша під назвою «Холодна війна». Правильно, всі зараз згадають так звану Карибську кризу початку 1960-х, яка дивом не переросла в ядерний конфлікт. Ну а хто ж і коли розпочав цю «Третю світову»? Ось вам маловідома версія, що базується на факті.

Про шифрувальника, який багато знав

25 червня 1982 року в Канаді у 63-річному віці помер якийсь там Ігор Гузенко. Починаючи з літа 1943 року, він був шифрувальником Посольства СРСР у Канаді. Він був винятком із кількох правил.

Правило №1: шифрувальник посольства не повинен знати мови країни перебування. А Гузенко вільно володів англійською.

Правило №2: шифрувальник повинен жити лише на території посольства. І його було порушено, тому що у нього з дружиною була народжена вже в Канаді дитина, яка своїм плачем доводила до сказу дружину військового аташе. І Гузенкам довелося орендувати звичайну квартиру в Оттаві.

У вересні 1944 року він дізнався, що закордонне відрядження закінчується і у нього з сім’єю попереду від’їзд до СРСР, який він на той час зненавидів, надивившись на вільне життя західної цивілізації. Якийсь час вдавалося від’їзд відкладати, а потім Гузенко вирішив стати перебіжчиком.

Шпигунські ігри

5 вересня 1945 року, за два дні після закінчення Другої світової війни, 26-річний Гузенко вийшов з посольства, прихопивши з собою портфель з кодовими книгами і 109-ма документами для дешифрування. Він попрямував до редакції місцевої газети, щоб звернути увагу громадськості на шпигунську діяльність СРСР в Канаді. Але до головного редактора він не пробився, а черговий редактор, дізнавшись причину візиту, переадресував його до Мін’юсту. У приймальні міністра він почув рідне радянське «приходьте завтра». Наступного ранку він разом із дружиною та дитиною повернувся до Міністерства юстиції і попросив зустрічі з міністром, чекав кілька годин… і не зміг дочекатися. Після цього повернувся до редакції і поговорив з журналісткою, яка його відправила до бюро з натуралізації. Того ж дня Гузенко подав заяву на отримання канадського громадянства. Лише опівдні наступного дня відреагували канадські прокуратура та поліція, прем’єр-міністра було поінформовано про інцидент і скликано комісію для розслідування шпигунства в Канаді. Тієї ночі Гузенко та його родина зупинилися у сусідів. Незадовго до півночі четверо силовиків із радянського посольства штурмом увірвалися до його квартири у пошуках Гузенка і документів, які він «спіонерив». Напрочуд швидкою була реакція на дзвінки сусідів: прибули поліція та співробітники МЗС.

7 вересня перебіжчик передав документи владі Канади. Це було листування резидента-розвідника, який встиг виїхати з Канади, з агентурою, впровадженою у розробку атомної зброї. Гузенка з сім’єю для безпеки вивезли з Оттави, а отриману від нього інформацію почали систематизувати та аналізувати.

«Справа Гузенка» і залізна завіса

29 вересня прем’єр-міністр Канади зустрівся у Вашингтоні з президентом Труменом, і вже в листопаді було викрито шпигунську мережу у Вашингтоні та Нью-Йорку. Кілька місяців тривало розслідування діяльності підозрюваних, названих у документах. Більшість із них були держслужбовцями. 3 лютого 1946 року оглядач газети The Washington Post оприлюднив шпигунський скандал. Радянське шпигунство він назвав частиною плану москви із захоплення влади над світом. 13 лютого Гузенко дав свідчення спеціальній комісії, 15 лютого розпочалися арешти підозрюваних. Брали участь у допитах представники американського ФБР і контррозвідники, які прибули з Лондона. 5 березня було заарештовано британського фізика Мея, якого було визнано винним у передачі Радянському Союзу секретів атомних досліджень Великої Британії та США. І вже після цього Черчіль здійснив фултонську промову, що увійшла в історію. Її суть – констатація факту холодної війни, опускання посередині Європи «залізної завіси від Щецина на Балтиці до Трієста на Адріатиці», руйнування Радами антигітлерівської коаліції.

Про злочин та покарання

Усього в результаті «Справи Гузенка» було заарештовано 26 осіб, що призвело до засудження 10 радянських агентів, які збирали на Заході атомні секрети США. Наприклад, було заарештовано заступника архіваріуса британського посольства в Канаді, а також члена парламенту від комуністів було осуджено за шпигунство на користь СРСР і засуджено до шести років ув’язнення. А подружжя комуністів Розенбергів, заарештоване в США, отримало найвищу міру на електричному стільці. Крім того, Розенбергу інкримінували передачу Радам робочих креслень бомби, скинутої на Нагасакі.

СРСР традиційно розрахувався з ЧСЗБ (тоді була загальновідомою абревіатура Член Сім’ї Зрадника Батьківщини): мати Гузенка загинула у в’язниці НКВС під слідством. Батько, мати та сестра його дружини Світлани отримали по 5 років позбавлення волі. Дочку сестри Світлани було відправлено до дитячого будинку.

Сім’ю Гузенків поселили у передмісті Торонто, надавши у власність двоповерховий особняк з охоронцем. Їм призначили довічну допомогу, вони змінили прізвище та імена. Показання Гузенка обсягом шість тисяч сторінок були оприлюднені 1981 року.

Така, коротко, історія людини, яка, як дехто вважає, 5 вересня 1945 року дала старт Третій світовій («Холодній») війні.

Валерій Боянжу, Херсон – Одеса

Нове на сайті

купити ноутбук Львів, ціни в Україні