Відомі люди на монетах: хто такий Євген Петрушевич

Ми продовжуємо рубрику «Відомі люди на монетах», де знайомимо вас з відкарбованими у металі знаменитими людьми, які увійшли в історію України.

Український диктатор? Чи має право на існування таке, здавалося б, дике словосполучення? Тим, хто зібрався покрутити пальцем біля скроні, скажу, що на честь цієї людини НБУ у 2008 році навіть пам’ятну монету викарбував. Це Євген Петрушевич.

Він народився на Львівщині у 1862 році, закінчив юрфак університету, став у 1899 році одним із засновників Української національно-демократичної партії. 1907-го він став депутатом австрійського парламенту (ті краї тоді належали Австрії) і залишався ним протягом 11 років, аж до розвалу Австро-Угорської імперії. Захищав права українців у Галичині.

З початком Першої світової війни Петрушевич очолив організацію, яка вимагала створення в Галичині окремого регіону з українською адміністрацією, тобто проти передачі Польщі українських земель. 18 жовтня 1918 року на скликаних ним зборах провідних політичних та громадських діячів Галичини та Буковини народилася УНР (укр. – Українська Національна Рада), яка виступила за організацію на західноукраїнських землях суверенної української держави. Главою було обрано Петрушевича.

Невдовзі, 13 листопада, ухвалили закон про появу ЗУНР (Західно-Української Народної Республіки). Незабаром розпочалося польсько-українське протистояння, і було вирішено об’єднати ЗУНР та УНР (Українську Народну Республіку). 22 січня 1919 року на Софійській площі Києва урочисто проголосили Акт Злуки.

Петрушевич працював над об’єднанням, але ситуація була непростою, і він з червня отримав права вершити всю військову і громадянську владу як уповноважений диктатор.

Що цікаво, він на той період виявився не єдиним диктатором в Україні. Дуже серйозні, практично диктаторські повноваження отримав тоді голова Директорії УНР Симон Петлюра.

І два диктатори не зійшлися у поглядах на багато які нагальні питання. Восени 1919 року Петрушевич емігрував до Румунії, а потім до Австрії. Там до 1923 року функціонував еміграційний уряд ЗУНР. Петрушевич закидав уряди багатьох країн нотами протесту проти польської окупації та проектами відродження західноукраїнської державності. Але це був голос волаючого в пустелі.

14 березня 1923 року Рада послів країн Антанти визнала Східну Галичину частиною Польщі. Євген Петрушевич перебрався з Відня до Берліна. На якийсь час він навіть полюбив ради, адже більшовики навмисне демонстрували політику «українізації». Але невдовзі ілюзії розтанули: в Україну на початку 1930-х прийшли репресії та Голодомор. Коли у вересні 1939 року Німеччина напала на Польщу, Петрушевич направив уряду Гітлера меморандум з протестом. Помер «український диктатор» у Берліні 1940 року. Перепоховано його прах 2002 року у Львові.

***

І ще для інформації: у 2009 році Нацбанк України випустив такого самого номіналу монету на честь і іншого українського «диктатора» – Симона Петлюри. Але про нього розповімо у наступній публікації.

Валерій Боянжу, Херсон – Одеса