Значення має навіть рама
Читати ікони потрібно знизу вгору – від земного світу до вищого. У старих іконах свою роль відігравала навіть рама, яка сприймалася як межа між нашим та духовним світом. Між рамою та зображенням зазвичай проходить лінія, написана червоним кольором. Такий колір був обраний іконописцями тому, що часто перехід від матеріального до духовного був болісним і кривавим. Ця лінія називається «лузга», вона відокремлює людський світ від світу божественного.
Якого кольору немає на іконах?
На іконі немає нічого, що було написано просто так – все має свій сенс. З давніх-давен іконописці намагалися прописати фон ікони дуже ретельно, щоб вказати на реальність подій, що відбулися. Дуже часто фон ікон писали золотом або білою фарбою. Білий колір показує людині, що дія відбувається в раю. Золотий колір говорить про святість і асоціюється з вічністю.
Червоний колір зазвичай використовують як колір жертви і символ перемоги життя над смертю, а червоне тло завжди сприймається як святкове, нагадуючи про воскресіння. Блакитний або синій колір символізують небо і мудрість, це колір Богоматері. Наприклад, бані храмів Богородиці завжди пофарбовані у блакитний колір.
При цьому є колір, який на іконах ви ніколи не побачите, – це сірий колір. У духовному світі добро і зло ніколи не змішуються, тому немає і сірого кольору, який є змішанням білого і чорного.
Що означають геометричні фігури?
Щоб віруючим стало зрозуміло, чим прославився той чи інший святий, їх зображують з відповідними атрибутами. Хрести в руках святих означають, що вони прийняли мученицьку смерть. Святителі та євангелісти тримають у руках Євангеліє, а преподобні, наприклад, Силуан Афонський – чотки або сувої з молитвою. Часто разом зі святими зображується те, чим вони прославилися: Сергій Радонезький тримає на долоні монастир, заснований ним, а святий Пантелеймон – ліки.
Нерідко на іконах можна побачити геометричні фігури, які мають свій сенс. Наприклад, квадрат або прямокутник, на якому стоїть святий, символізує землю і означає, що дія відбувається у нашому світі. Шестикутник нагадує про шість днів творіння, а восьмикутник – про вічність. Коло символізує повноту життя.
Лівий і правий бік міняються місцями
Дуже часто іконописці використовують метод зворотної перспективи – це коли далекі від глядача предмети зображуються більшими. Робиться це для того, щоб показати: головний тут – не глядач, а той, хто зображений на іконі. При цьому дуже важливо, що правий і лівий боки на зображенні ніби міняються місцями: правий для нас бік ікони у персонажа стає лівим і навпаки. Правий бік зазвичай співвідноситься з теперішнім часом, а лівий – з минулим або майбутнім. Це допомагає зрозуміти багато ікон, наприклад, сцену Страшного Суду, де праведники стоять ліворуч від глядача, а грішники – праворуч.
Розмір має значення
На деяких іконах можна побачити, що ключовий персонаж зображений більшим порівняно з іншими. Великий розмір свідчить про важливість дійової особи, навколо якої розташовуються другорядні герої. Якщо ж головну дійову особу зображують набагато меншою або нижче інших персонажів, то це може говорити про її юний вік. Як приклад можна навести ікону «Введення до храму Пресвятої Богородиці», коли Марію привели до храму ще дитиною.
Демонів і грішників зображували у профіль
Усі головні святі, Ісус, Богоматір та ангели майже завжди повернуті обличчям до глядача. Щоб людина бачила, кому вона молиться, центральний персонаж звернений обличчям до віруючих, а його рука, як правило, робить благословляючий жест. Навіть якщо центральний герой за сюжетом здійснює якийсь рух, його зображують не у профіль, а у три чверті. Побачити святих, які зображені у профіль, на іконах можна дуже рідко. Натомість негативних персонажів, демонів та грішників, навпаки, найчастіше зображували у профіль.
За прапорами можна визначити переможців
На багатьох іконах можна побачити зображення битв, коли над головами воїнів піднесені списи і майорять прапори. При цьому важливо звертати увагу на те, куди повернуто прапор – у той же бік рухається військо. Прапори сторони, що програла, зазвичай майорять назад, показуючи, що скоро воїни тікатимуть.
