Статті

Відомі люди на монетах: дві любові академіка Михайла Кравчука – Україна і математика

Ми продовжуємо рубрику «Відомі люди на монетах», де знайомимо вас з відкарбованими у металі знаменитими людьми, які увійшли в історію України.

«Створив» зірок-конструкторів ракетно-космічної техніки

А що, якщо я, шановні читачі, попрошу вас швидко згадати відомих людей на прізвище Кравчук? Знаю, хтось одразу назве першого президента України, хтось згадає популярного виконавця з псевдонімом Ель Кравчук. На жаль, мало хто назве Михайла Пилиповича Кравчука – всесвітньо відомого математика, академіка, який «створив» зірок-конструкторів ракетно-космічної техніки.

Народився він 1892 року в Волинській губернії. Із золотою медаллю закінчив школу у Луцьку, вступив на фізмат університету Святого Володимира в Києві. Блискуче закінчив його і був запрошений викладати в університеті.

Що цікаво, у той короткий період, коли він директорував у школі села Саварка на Київщині, серед його учнів був Архип Люлька – у майбутньому відомий конструктор авіадвигунів. Розвивати його математичний талант почав саме Кравчук. А потім його життєвий шлях у Києві перетнувся з молодим тоді одеситом Сергієм Корольовим. Провідні сучасні українські математики з цього приводу міркують так: «Невідомо, став би Корольов першим конструктором космічних кораблів, якби не участь і наукова школа Михайла Кравчука».

Арешт, 20 років в’язниці та вигнання

Також підкреслимо, що не слід математику сприймати як справжнісіньку суху теорію, відірвану від життєвих реалій. Відомо, що американець болгарського походження Джон Атанасов під час створення першого у світі комп’ютера користувався науковими досягненнями Кравчука. Український вчений був автором понад 180 наукових праць у різних галузях математики, він був одним із засновників Інституту математики, 1935 року організував першу в Україні математичну Олімпіаду школярів. Якось не по-радянському було не притопити такий талант. І 1936 року молодший колега доніс на нього в НКВС. Весь 1937 рік його знищували в пресі: націоналізм, шпигунство, позитивні відгуки про його учнів, вже заарештованих органами. А у лютому 1938-го заарештували і самого Кравчука. Вченому «впаяли» 20 років в’язниці і ще 5 років заслання. З Лук’янівської в’язниці він потрапив на колимські золоті копальні. Денна норма видобутку там була у тридцять разів більшою, ніж у каторжан за царя. У березні 1942 року Михайло Кравчук помер. В архівах компетентних органів зберігається протокол: «Зек Кравчук М.Ф., особиста справа № 238943, заритий на глибині 1,5 метра головою на захід від відрядження 1250 метрів на північ».

Вчені досі користуються розрахунками Кравчука

Але ні, пам’ять про нього залишилася і в інших випадках.

Так, у 2003 році вчені з університету столиці Малайзії Куала-Лампура запропонували новий спосіб обробки відеозображення – на основі розрахунків Кравчука.

2006-го на Міжнародному симпозіумі з передачі інформації грецькі вчені дякували Михайлу Кравчуку за свої успіхи в цьому напрямі.
А у 2009 році завдяки розрахункам Кравчука:

в Атланті (США) міжнародна група вчених досягла успіхів в аналізі даних для розпізнавання характеру пухлин;
китайські вчені на Міжнародному симпозіумі похвалилися своїми здобутками в теорії нейронних мереж;
марокканські вчені, ґрунтуючись на статті Кравчука, опублікованій у 1929 (!) році, досягли успіху в нейронному розпізнаванні арабських рукописних слів.

***

Тож, як бачите, шановні читачі, не скрізь забутий цей великий український вчений. Але зараз, після нашої публікації, ще кілька десятків тисяч наших співгромадян (якщо чесно, то й автор цих рядків серед них) відкриють для себе це ім’я. Щоб пам’ятати.

Валерій Боянжу, Херсон – Одеса