Він був автором однієї з перших опер українською мовою «Запорожець за Дунаєм», а також вважається засновником українського класичного оперного мистецтва.
Семен Гулак-Артемовський народився в 1813 році у місті Городище Черкаської області в сім’ї священика місцевої Покровської церкви. Вона вела свій рід від запорізьких козаків і вважалася прямим нащадком генерального обозного Війська Запорізького наказного полковника Івана Гулака. І хоча на родовому гербі була зображена зброя – стрілецький лук, практично всі чоловіки за традицією ставали священиками.
Гулака-Артемовського також віддали до київського духовного училища, проте богослов’я його не приваблювало, натомість він із задоволенням займався музикою. На його голос звернув увагу митрополит і запросив співати у митрополичому хорі Софійського собору. А коли після смерті отця Семена виключили з училища, той же митрополит допоміг йому влаштуватися до хору Михайлівського Золотоверхого монастиря.
В 1838 році його голос (бас-баритон) вразив Михайла Глінку, в той час капельмейстера придворного хору в Петербурзі. Композитор шукав виконавця для партії Руслана в написаній ним опері «Руслан і Людмила» і запросив співака до Петербурга. Там спеціально для Гулака-Артемовського Глінка написав дві пісні – «Не щебечи, соловейку» і «Гуде вiтер вельми в полi».
На оперній сцені Гулак-Артемовський виступав протягом 23 років, а його репертуар складався з 51 оперної партії, крім того, він грав у 11 водевілях та комедіях. Він виступав разом із найкращими італійськими співаками, причому втілював на сцені і драматичні, і комічні образи.
Популярність як композитору Гулаку-Артемовському принесла опера «Запорожець за Дунаєм», яка стала українською музичною класикою.
Головну партію Карася співав сам Гулак-Артемовський. Опера мала неймовірний успіх – її ставили 13 разів, проте після тріумфального сезону зняли з репертуару і забороняли протягом 20 років.
У 51 рік Гулак-Артемовський залишив сцену. У нього проявився талант до малювання: співак створював декорації до вистав, робив мистецькі мініатюри, зокрема на слоновій кістці. Крім того, співак займався знахарством і приймав щодня до 40 чоловік. За свої послуги він не брав грошей, бо вважав, що вимагати платню за свій дар – це гріх.
Помер Семен Гулак-Артемовський 17 квітня 1873 року від запалення легень і був похований на Ваганьківському цвинтарі в Москві.
Семен Гулак-Артемовський дружив з Тарасом Шевченком і підтримував його у засланні. Йому ж він присвятив свою пісню «Стоїть явір над водою». Ця пісня для Тараса Шевченка стала однією з найулюбленіших.
«Стоїть явір над водою»
Стоїть явір над водою,
В воду похилився,
На козака пригодонька:
Козак зажурився.
Не хилися, явороньку,
Ще ж ти зелененький,
Не журися, козаченьку,
Ще ж ти молоденький!
Не рад явір хилитися –
Вода корінь миє!
Не рад козак журитися,
Так серденько ниє.
Ой поїхав з України
Козак молоденький –
Оріхове сіделечко
Ще й кінь вороненький.
Ой поїхав на чужину
Та там і загинув,
Свою рідну Україну
Навіки покинув.
Звелів собі насипати
Високу могилу,
Звелів собі посадити
Червону калину.
«Будуть пташки прилітати,
Калиноньку їсти,
Будуть мені приносити
З України віст!»
Початок нового тижня в Україні принесе по-літньому теплу погоду, однак у частині областей можливі короткочасні…
Початок нового тижня буде спокійним для метеозалежних людей та тих, хто чутливо реагує на зміни…
Останній тиждень травня буде насиченим емоціями, новинами та важливими рішеннями.
Час вечері впливає не лише на відчуття ситості, а й на якість сну, роботу кишківника…
Полив холодною водою призводити до серйозних проблем із городніми культурами навіть у спеку.
Для швидкої домашньої вечері достатньо кількох простих продуктів, які є майже на кожній кухні. Поєднання…