Він був автором однієї з перших опер українською мовою «Запорожець за Дунаєм», а також вважається засновником українського класичного оперного мистецтва.
Семен Гулак-Артемовський народився в 1813 році у місті Городище Черкаської області в сім’ї священика місцевої Покровської церкви. Вона вела свій рід від запорізьких козаків і вважалася прямим нащадком генерального обозного Війська Запорізького наказного полковника Івана Гулака. І хоча на родовому гербі була зображена зброя – стрілецький лук, практично всі чоловіки за традицією ставали священиками.
Гулака-Артемовського також віддали до київського духовного училища, проте богослов’я його не приваблювало, натомість він із задоволенням займався музикою. На його голос звернув увагу митрополит і запросив співати у митрополичому хорі Софійського собору. А коли після смерті отця Семена виключили з училища, той же митрополит допоміг йому влаштуватися до хору Михайлівського Золотоверхого монастиря.
В 1838 році його голос (бас-баритон) вразив Михайла Глінку, в той час капельмейстера придворного хору в Петербурзі. Композитор шукав виконавця для партії Руслана в написаній ним опері «Руслан і Людмила» і запросив співака до Петербурга. Там спеціально для Гулака-Артемовського Глінка написав дві пісні – «Не щебечи, соловейку» і «Гуде вiтер вельми в полi».
На оперній сцені Гулак-Артемовський виступав протягом 23 років, а його репертуар складався з 51 оперної партії, крім того, він грав у 11 водевілях та комедіях. Він виступав разом із найкращими італійськими співаками, причому втілював на сцені і драматичні, і комічні образи.
Популярність як композитору Гулаку-Артемовському принесла опера «Запорожець за Дунаєм», яка стала українською музичною класикою.
Головну партію Карася співав сам Гулак-Артемовський. Опера мала неймовірний успіх – її ставили 13 разів, проте після тріумфального сезону зняли з репертуару і забороняли протягом 20 років.
У 51 рік Гулак-Артемовський залишив сцену. У нього проявився талант до малювання: співак створював декорації до вистав, робив мистецькі мініатюри, зокрема на слоновій кістці. Крім того, співак займався знахарством і приймав щодня до 40 чоловік. За свої послуги він не брав грошей, бо вважав, що вимагати платню за свій дар – це гріх.
Помер Семен Гулак-Артемовський 17 квітня 1873 року від запалення легень і був похований на Ваганьківському цвинтарі в Москві.
Семен Гулак-Артемовський дружив з Тарасом Шевченком і підтримував його у засланні. Йому ж він присвятив свою пісню «Стоїть явір над водою». Ця пісня для Тараса Шевченка стала однією з найулюбленіших.
«Стоїть явір над водою»
Стоїть явір над водою,
В воду похилився,
На козака пригодонька:
Козак зажурився.
Не хилися, явороньку,
Ще ж ти зелененький,
Не журися, козаченьку,
Ще ж ти молоденький!
Не рад явір хилитися –
Вода корінь миє!
Не рад козак журитися,
Так серденько ниє.
Ой поїхав з України
Козак молоденький –
Оріхове сіделечко
Ще й кінь вороненький.
Ой поїхав на чужину
Та там і загинув,
Свою рідну Україну
Навіки покинув.
Звелів собі насипати
Високу могилу,
Звелів собі посадити
Червону калину.
«Будуть пташки прилітати,
Калиноньку їсти,
Будуть мені приносити
З України віст!»
Квашена капуста найчастіше псується не через «невдалий день для шинкування» чи поганий посуд, а через…
Благодійна організація «Карітас-Спес Україна» відкрила реєстрацію на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 12 300…
Від початку повномасштабки вартість базового продуктового кошика в Україні змінилась: окремі позиції подорожчали майже втричі,…
У Маямі відбулася зустріч представників Сполучених Штатів, України, європейських держав та НАТО, присвячена деескалації та…
У проєкті державного бюджету на 2027 рік видатки на соціальні програми зростуть на 72 мільярди…
У суботу, 10 жовтня, в Україні запроваджуються графіки погодинних відключень електроенергії для побутових споживачів та…