Як перестати залежати від чужої думки

Як відрізнити її від сильної сором’язливості або природної замкнутості, розповів лікар-психіатр Ігор Шибко.

Чим відрізняється тривожність від звичайного хвилювання

Соціофобія – це поширений тип тривожного розладу, при якому людина відчуває стійкий ірраціональний страх і тривогу у різних соціальних ситуаціях, які передбачають взаємодію з іншими людьми. Це може бути публічний виступ, співбесіда, відвідування держустанови, необхідність нового знайомства або просто походу до крамниці. Соціофоб боїться, що його дії будуть негативно оцінені або висміяні оточуючими, і його страх, на відміну від звичайного хвилювання, практично непереборний.

До соціофобії схильні і діти, і дорослі, на неї страждає приблизно кожна десята людина у світі, жінки – частіше за чоловіків. Найчастіше розлад проявляється ще в підлітковому віці і спочатку нагадує зайву сором’язливість.

Чому виникає розлад психіки

Як і багато інших розладів психіки, соціальна тривожність виникає внаслідок взаємодії різних чинників. До основних фахівці відносять:

• спадкову схильність;
• особливості виховання та сімейної обстановки (гіперопека батьків, пережиті в дитинстві глузування та знущання, сімейні конфлікти або жорстоке поводження);
• надактивну роботу мигдалеподібного тіла мозку, що впливає на емоційну поведінку людини;
• страх не відповідати очікуванням і високим стандартам суспільства;
• тривожно-недовірливий психотип особистості.

Також соціофобія може розвинутися після конкретної неприємної соціальної ситуації або сильного стресу.

На що звертати увагу

Тривога починається заздалегідь – за кілька днів або навіть тижнів перед майбутньою соціальною ситуацією і не минає після. Людина продовжує мучитися думками: а що про мене подумали та сказали? До емоційних та поведінкових проявів соціофобії належать:

• підвищена дратівливість та уразливість;

• безпідставне відчуття небезпеки;

• неможливість зібратися з думками та сконцентруватися;

• постійна напруженість і швидка стомлюваність.

Фізіологічно розлад може проявлятися пітливістю, припливами жару, болем у животі, діареєю, нудотою, прискореним пульсом, підвищенням артеріального тиску, тремтінням рук, переривчастістю голосу, задишкою, запамороченням, почервонінням або блідістю шкіри обличчя.

Яке лікування призначать при соціофобії

Діагностикою та лікуванням займається психотерапевт або психіатр. Лікар проводить детальне опитування і спеціальні тести. Діагноз підтверджують, якщо симптоми проявляються мінімум півроку і заважають нормальному життю.

План лікування може включати психотерапію, прийом ліків (антидепресанти, транквілізатори) та інші методики. Якщо симптоми соціальної фобії виражені слабо, іноді достатньо консультації з лікарем. У складних випадках потрібна тривала робота з психотерапевтом.

Як допомогти собі

Щоб запобігти виникненню соціофобії, потрібно всіляко підвищувати свою стресостійкість та самооцінку. Це досягається за рахунок дихальних та релаксаційних практик, медитацій, занять спортом.

Якщо соціофобію вже діагностовано, до заходів вторинної профілактики належать регулярні сеанси психотерапії, дотримання усіх лікарських рекомендацій, відмова від шкідливих звичок і підтримка соціальних зв’язків.

Яким буває розлад?

Соціофобію поділяють на дві основні форми:

– генералізовану, коли до списку ситуацій, що лякають людину, входять практично усі, які потребують спілкування з людьми;

– ізольовану (поодиноку), коли страх виникає лише за конкретних обставин, наприклад, необхідності розмовляти по телефону або їсти на людях.

Ірина Кадченко