Афери за телефоном. Чому існують і кому вигідно утримувати кол-центри

Ми продовжуємо рубрику «Читач пише». Авторами матеріалів, що публікуються тут, є ви, наші читачі. Сьогодні пропонуємо вашій увазі лист від Веніаміна Гудімова з міста Вознесенська Миколаївської області.

Афери за телефоном. Шукай, кому вигідно

«Здрастуйте, «На пенсії». Я ваш читач з багаторічним стажем. І ось вирішив відреагувати на як мінімум дві, якщо не помиляюся, ваші тепер уже торішні публікації стосовно негідників, які телефонують людям або під виглядом працівників банку, або типу «ваш син потрапив в аварію» (лікарню, бійку в кафе, поліцію тощо), тобто виманюють гроші. І ось нещодавно прочитав в інтернеті дві новини, які змушують замислитися.

Виявляється, протягом однієї доби СБУ і нацполіція ліквідували понад сто шахрайських кол-центрів , які викрадали такими дзвінками персональні банківські дані та гроші тисяч наших громадян. Повідомляється, що це частина роботи СБУ щодо протидії російським спецслужбам, які розгойдують суспільно-політичну ситуацію в Україні.

Звичайно ж, перш за все – спасибі від щирого серця нашим захисникам. Хоча у обивателя на кшталт мене можуть виникнути питання. Адже тема цих кол-центрів – з довгою бородою, їй років з десяток. І з тюремних камер телефонують, і з орендованих квартир з міськими телефонами.

Неодноразово були повідомлення про закриття цих лавок, але систему не було поламано: як у казкової Гідри замість одного відрубаного щупальця виростало два, дзвінки з пограбуваннями людей та рахунків тривали. І ось оптом прикрито понад сто «точок». Напевно, треба було стільки накопичити, дочекавшись, щоб усі ті потвори, які вважають можливим такий «бізнес», включилися у справу: нашим спецслужбам тут видніше. Але дуже хочеться сподіватися, що вони традиційно скромно промовчали про те, що пов’язали не лише виконавців, а й організаторів цього підлого бізнесу. Причому не серед зарубіжних орків, а «наших», доморослих, які все бачили, все знали… Інакше це в нас не могло б процвітати таким махровим цвітом стільки років. «Куї продест», – говорили у Стародавньому Римі («Шукай, кому це вигідно»).

Тобто, якщо зараз відрубали голову Гідрі – це супер, але якщо лише відрубали 100 щупалець – незабаром обов’язково виросте 200. І доказ тому – друга новина, про що я сказав вище.

Мій молодший брат живе в Одесі, працює на одному з ринків. Я йому якось переслав вашу статтю про сигаретну мафію. Він був шокований багатомільярдними втратами України через продаж тютюнового фальсифікату. І ось 26 грудня він мені телефонує і розповідає, що на ринку столична комісія влаштувала перевірку, розігнала торговців «лівими» сигаретами, дуже багато конфіскувала. Ура? Фанфари? Барабанний дріб? Ага! Наприкінці грудня він знову зателефонував мені – вже шокований: торгівлю безакцизними цигарками на ринку знову продовжено, без проблем, не ховаючись! Значить, комусь це вигідно? Не думаю, що «тут русский дух, тут Русью пахнет». Так, це явно грабіжники, мародери, орки, але «свої».

Я з того покоління, яке в школі ще вивчало поезію Маяковського та його «Отечество славлю, которое есть, но трижды – которое будет». Ось і я славлю свою Батьківщину – Україну, славлю і люблю, незважаючи ні на що (адже навіть на Сонці є плями). Але готовий утричі більше любити і славити Україну майбутнього (сподіваюся, недалекого), очищену не лише від нелюдів-окупантів , а й від «вітчизняної» огидної плісняви».