Кому війна, а кому мати рідна – контрафакт

Сьогодні пропонуємо вашій увазі лист із Харкова від Зінаїди Замалютдинової.

Кому війна, а кому мати рідна

«Доброго дня, я вашу газету вже три роки передплачую для батьків, заразом і сама переглядаю. На наступний рік вже оформила передплату.

З півроку тому зраділа публікації у вас на тему підроблених цигарок. Ту статтю вирізала, зберегла: 20,7 мільярда гривень держбюджет минулого року втратив через продаж «лівого» курива без акцизних марок. Я тоді сподівалася, що хвиля обурення в усіх газетах і сайтах ненаситних злодіїв за грати змете, а наші ЗСУ швидше нові 80 танків отримають – так ви ті мільярди перерахували. Дуже хочеться, щоб ці танки допомогли скоріше орду від мого Харкова відігнати.

Але нещодавно я прочитала в інтернеті, що знайшли кілька сайтів, які, не ховаючись, дрібним оптом продають цей проклятий тютюновий фальсифікат за півціни від того, що з акцизними марками. Пишуть, що без проблем купили, швидко поштою отримали. Вірити не хотілося в це нахабне мародерство. Але далі йшов список із 19 сайтів, які пропонують пограбувати бюджет України, купивши безакцизні цигарки. В одному з коментарів йшлося, що здебільшого ці сигарети не привізні, їх роблять в Україні.

• В Україні заборонили популярний вид цигарок: за порушення виписують штрафи у 50 тисяч гривень.

Але ж нелегальними виробниками повинні займатися правоохоронці. Повинні, але… Жваву торгівлю безакцизними цигарками я на власні очі бачу і у себе в Харкові. На ринку: безстрашний відкритий продаж із гучними криками «Цигарки, цигарки недорого!». Брату до Одеси дзвонила, обговорили це, то він мені фото надіслав – на ринку там у них цілий бутик, забитий блоками цигарок без акцизу. Торгують, каже, і вусом не ведуть!

Що ж це виходить: хтось із правоохоронців у штурмову бригаду під кулі йде, а хтось за те, що начебто не помічає злодійську сигаретну торгівлю, на ній заробляє? Люди прості, і я теж, донатимо ЗСУ на дрони та пікапи, хто скільки може, навіть мої батьки–пенсіонери жертвують. І в цей же час хтось жирує, крадучи з бюджету стікаючої кров’ю країни.

Де закони воєнного часу? Де є ще така країна, де за таке під час війни не карають по максимуму? Та чого там – взагалі не карають! «Ти ж жінка, ти ж мати, що ти таке проповідуєш», – кажуть мені співробітниці. «Мати двох дітей – тому, – говорю, – і вимагаю, щоб країні їх майбутнього не заважали виживати наші доморощені «щури». Кивають співробітниці з розумінням. Не сумніваюся у розумінні і ваших читачів.