Чим корисний мигдаль і як використовувати його цілющі властивості

Що ми знаємо про мигдаль?

Сьогодні складно знайти людину, яка не пробувала мигдаль. При цьому мало хто знає, звідки родом рослина, яка дарує нам цей продукт, і як вона виглядає. Батьківщиною мигдалю вважають ту частину Азії, де зараз розташовані Туреччина, Сирія та Іран.

Це відносно невелике гіллясте дерево висотою до 6 метрів або розлогий кущ. Іспанці порівнюють мигдальне дерево з гидким каченям, яке перетворюється на прекрасного лебедя на початку весни.

Плоди цієї рослини мають довжину 3,5-4 см і вкриті зеленою або оливковою шкіркою, під якою ховається щільна шкаралупа з глибокими ямками.

Щоправда, найчастіше купити мигдаль пропонують уже очищений від непотрібних оболонок у вигляді довгастих коричневих ядер.

Існують два різновиди мигдалю звичайного: із солодким ядром та з гірким. Гіркоминдальні дерева дико ростуть у горах Копетдага (Туркменія), у західному Тянь-Шані та південній Вірменії. В Україні переважно на півдні мигдаль вирощують. У культурі переважно сорти із солодким ядром.

Людству здавна відомо про корисні властивості мигдалю. Так, олію із зерен цієї рослини використовували для догляду за шкірою ще давні єгиптяни.

Сьогодні мигдаль використовується усюди – з нього роблять лікер амаретто, солодощі, випічку, включають його в меню під час занять фітнесом, беруть із собою у походи туристи.

Ми розповімо, чим корисний мигдаль і чому його варто їсти кожній людині.

Фармакологічні властивості та використання

Солодкий мигдаль

Солодкий мигдаль рекомендують вживати при недокрів’і, астенії, після перенесених виснажливих хвороб, при затримці росту у дітей та як ліки від судомного кашлю, при підвищеній кислотності шлункового соку, виразці шлунку, особливо у затятих курців (тамує епігастральний біль).

Гіркий мигдаль

Гіркий мигдаль для їжі непридатний. Він містить амигдалін, який під дією соляної кислоти шлунку та ферменту емульсину (є в самому мигдалі) розкладається на глюкозу, бензойний альдегід і дуже отруйну синильну кислоту.

Мигдальне молоко

Розтовкуючи ядро солодкого мигдалю з водою або молоком, одержують мигдальне молоко, яке застосовують при опіках та інших ушкодженнях шкіри, при сверблячці, як косметичний засіб при дифузному облисінні й для догляду за шкірою всіх типів.

Мигдалева олія

Мигдалева олія, яку добувають холодним пресуванням ядер солодкого й гіркого мигдалю, застосовується при гастриті, колітах, як проносний засіб при запорах. Як зовнішній засіб мигдалеву олію використовують при сверблячці і пролежнях. Рафінована мигдалева олія, одержана гарячим пресуванням, використовується як харчовий продукт і в парфумерній промисловості, а нерафінована – у миловарінні.

Застосування

Внутрішньо

• Мигдалеву олію п’ють натщесерце (дорослим – 3 столові ложки, дітям і людям похилого віку – 1) як проносний засіб.
• 30 г ядер солодкого мигдалю і одне ядро гіркого розтовкти, змішати зі 100 г молока і 50 г вершків і прийняти за день за 2 рази при виразці шлунка (приймати за 30 хвилин до іди).
• Мигдалеве молоко (100 г солодкого мигдалю розтовкти з невеликою кількістю води і цукру, додати 2 л води, в якій було розчинено 100 г цукру, добре розмішати) по півсклянки 3 рази на день до їди як пом’якшувальний засіб при кашлі й гастриті.
• Солодкий мигдаль вживати по 10 штук три рази на день до їди протягом 3 днів, а наступний тиждень – тільки вранці по 20 штук при підвищеній кислотності шлункового соку.

Зовнішньо

• Мигдалеве молоко (потрібну кількість мигдалю розтерти з молоком у співвідношенні 1:10 до стану кашки) і мигдалеву олію застосовувати для змащування.