Відомі люди на монетах: Василь Сухомлинський серце своє віддав дітям

Відомі люди на монетах: Василь Сухомлинський серце своє віддав дітям

Ми продовжуємо рубрику «Відомі люди на монетах», де знайомимо вас із відкарбованими у металі знаменитими людьми, які увійшли в історію України.

Сім’ю вбили нацисти

Видатний український педагог, поет, письменник, заслужений учитель УРСР Василь Сухомлинський народився 1918 року в селі Василівка (нині Кіровоградська область).

Після закінчення семирічки вступив до учительського інституту і з 17 років розпочав свою педагогічну діяльність. Він перевівся на заочне відділення і вчителював у сільських школах рідного району. Закінчивши інститут, викладав українську мову та літературу, став завучем.

1941-го добровільно пішов на фронт, у січні 1942 року під Ржевом був тяжко поранений, до кінця своїх днів носив у грудях уламок снаряда. Після кількох місяців у шпиталі на фронт вже не взяли. До березня 1944 року працював директором сільської школи.

Повернувшись додому після звільнення рідних місць, дізнався, що дружину і маленького сина вбили нацисти.

Від заврайвно до директора школи

З 1944-го по 1948-й працював на посаді заврайвно, а з 1948 року і до кінця життя (помер він 1970-го, проживши лише 51 рік) – директором звичайної сільської школи у селі Павлиш на Кіровоградщині. І цю звичайну сільську школу Василь Олександрович перетворив на справжню наукову лабораторію, яка стала джерелом педагогічної мудрості. І зовсім не за гарні очі він 1968 року став Героєм соціалістичної праці. А до цього, ще 1955-го, захистив кандидатську, через 2 роки став членом-кореспондентом Академії педагогічних наук.

За своє недовге, на жаль, життя Сухомлинський написав 48 монографій, понад 600 статей, понад півтори тисячі оповідань та казок для дітей. Про цінність цих праць для світової педагогіки найкраще скажуть цифри. Так, його праці було видано 53 мовами світу, їх загальний тираж – майже 15 мільйонів примірників.

А головна його книга – «Серце віддаю дітям» – перекладена 30 мовами, перевидавалася 54 рази.

У списку зарубіжних держав, де видано праці цього видатного українського педагога – Японія, Югославія, Іспанія, Болгарія, Угорщина, Чехословаччина, Монголія, Китай, Англія, Румунія, Фінляндія, Польща, Німеччина, Франція.

Про виховання дітей та батьків

Коротко, наскільки це можливо, про методику Сухомлинського. Найважливіший момент – педагогізація батьків. Всебічний розвиток особистості дитини можливий лише там, де є два вихователі – сім’я і школа. І обидва вони діють узгоджено, виходячи з тих самих принципів. І не допускається жодної розбіжності ані в завданнях, ані у способах виховання дітей.

Сухомлинський був упевнений, що дитячі егоїзм, жорстокість, хамство, невдячність, байдужість, лицемірство породжуються вадами сімейного виховання.

«Мої турботи про успіхи в навчанні, – говорив Сухомлинський, – починаються з турботи про те, що їсть і як спить дитина, яке її самопочуття, як вона грає, скільки буває на свіжому повітрі, яку книжку читає і яку казку слухає, що малює, як сприймає радощі та прикрощі інших людей».

Р.S.

Здається, нинішні тата і мами, дідусі та бабусі просто повинні вдуматися в ці слова Педагога з великої літери. Доказом цього є зовсім нещодавній жахливий випадок у школі села Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області. За інформацією сайту «Одеське життя», двоє школярів занурювали свого ровесника головою в туалетну яму, а потім змушували його оголити статеві органи. Все, що відбувалося, знімалося на телефон.

Як виявилося, один із учасників цього ганебного факту – син вчительки. За заявою директора школи розпочато кримінальне провадження, триває і службове розслідування.

Ситуацію прокоментував голова департаменту освіти Одеської ОВ Олександр Лончак. Віддамо йому належне: він, схоже, добре знайомий з роботами Василя Сухомлинського:

«У мене лише побажання батькам. Цікавтеся, де, з ким і як проводять дозвілля ваші діти. Чим вони живуть, що їх непокоїть, можливо, їм не вистачає уваги в сім’ї. Звичайно, школа не стоїть осторонь. Однак усе виходить із сім’ї. Які цінності дорослі сповідують, такі у світ несе дитина. Якщо насильство там є нормою…».

Валерій Боянжу, Херсон – Одеса