Тоді місто Константинополь було обложено ворогом і тріпотіло напередодні нерівного бою. Військо ворога біля стін міста у кілька разів перевищувало кількість його захисників.
У найстрашніший момент, коли результат битви за людськими розрахунками, здавалося, був вирішений наперед, віруючий народ зібрався у Влахернському храмі, де зберігалася риза Богородиці, для молитовного стояння про захист міста і своє особисте спасіння. Молитву віруючих було почуто – явилася Пресвята Богородиця і молилася Богу про захист християн. Потім Вона зняла зі Своєї голови омофор і покрила ним прочан. Ворог відійшов від стін міста, не завдавши жодної шкоди.
Подробиці цієї події ми дізнаємося із житія святого Андрія Юродивого. Саме він і його учень Єпіфаній, перебуваючи в храмі, удостоїлися побачити Пресвяту Діву, яка зі сльозами молилася за народ.
Богородицю супроводжували обрані святі: Пророк і Хреститель Іоанн Предтеча, а також апостол та євангеліст Іоанн Богослов. «Їх обох, як таких, що мають велику відвагу перед Богом, наша Молитовниця здвигнула з Собою, щоб разом з ними швидше схилити Бога на милість», – пояснює святитель Димитрій.
Покрова, або омофор Богородиці – це символ захисту і заступництва тих, хто звертається до Неї з молитвою. І тільки коли людина усвідомлює свою недосконалість перед величністю Творця, розуміє, що без Бога нічого не може (Ін.15:5), і починає щиро молитися, тоді Господь обов’язково робить диво.
Головний сенс свята Покрови Пресвятої Богородиці розкриває кондак (піснеспів) цієї урочистості: «Нині Діва стоїть у храмі і з сонмами святих невидимо молиться за нас Богу. Ангели з архієреями поклоняються, апостоли ж з пророками тріумфують: бо за нас молиться Богородиця Предвічного Бога». Пресвята Діва Марія молиться за рід людський перед Богом. Свято відкриває нам таємницю величі Богоматері, вона, будучи Матір’ю Бога Слова, стала Матір’ю для кожного з нас. Преподобний Іоанн Дамаскін підкреслює властивість Богородиці – материнство: «Бо Марія, ставши матір’ю Творця, справді стала Панною усіх істот».
Пресвята Богородиця молиться за кожну людину, яка чекає на втіху в біді, яка, боячись за своє особисте життя, віддає його за інших. При цьому слід пам’ятати слова святителя Інокентія, архієпископа Херсонського*: «Будемо безсумнівно прибігати під дах Преблагословенної Діви, але не будемо приносити під цей покрив гріхів наших, не обмивши їх сльозами покаяння. Матір Божа лікує всі немочі, вгамовує всілякі скорботи, покриває самі гріхи, якщо вони з’єднані зі скорботою про них серця, але не покриває і не може покрити жорстокість у гріхах!».
ТРАДИЦІЇ СВЯТА
Із сучасних традицій святкування Покрови відомі сімейні звичаї дарувати невісткам і дочкам святкові головні хустки як символ омофора Богородиці для носіння до храму, адже вкрита голова жінки – знак її смирення перед Господом.
ДО ВІДОМА
Покрова Пресвятої Богородиці святкується 1 жовтня за новоюліанським календарем, нещодавно прийнятим Українською Православною Церквою (УПЦ). Ті, хто не дотримується цього календаря, святкують 14 жовтня за юліанським календарем.
За матеріалами православної преси