“Зі мною ніж, вирішив я – що ж, мене так просто не візьмеш”
Напевно, багато з вас, шановні читачі, згадали, що це слова з пісні “Той, хто раніше з нею був” нашого чудового поета-барда Володимира Висоцького. Але сьогодні тема нашої розмови – не Висоцький.
Тема – “зі мною ніж”, і те, чи може стати реаліями фраза Івана Васильовича з фільму про зміну професії (“До міліції заміли, справу шиють”), якщо за певної ситуації правоохоронці виявлять при вас “не такий” ніж. Підкреслимо – це при повному розумінні того, що наші читачі – порядні люди, на відміну від героя вищезгаданої пісні.
Зрозуміло, що якщо у вас є з собою складаний ніж (раніше їх називали перочиними, там було пару лез, штопор і “відкривачка”, а зараз це майстер на всі руки – мультитул, з купою інструменту, що складається), то проблем не буде. Вони почнуть виникати, якщо ніж, який буде з вами, може візуально, тобто “навскидку”, бути запідозрений у тому, що є холодною зброєю. Причому немає різниці, де у вас буде цей ніж – чи в кишені, в сумці, в бардачку авто.
Справа в тому, що сьогодні для таких ситуацій шансів – вагон і маленький візок. У торговельній мережі у вільному продажу просто гігантський асортимент ТАКИХ красенів-ножів, що небагато чоловіків зможуть встояти перед покупкою такої “іграшки”.
А тому моє зараз окреме звернення до жінок, берегинь, хранительок домашнього вогнища, які читають ці рядки.
Шановні наші читачки, настійно переконайте своїх благовірних (ох, знаю як ви це вмієте робити), що розмір – таки так! – має значення. Ви посміхнулись? А я ж не пожартував, особливо, якщо ваш чоловік – мисливець, турист, рибалка. У його екіпіруванні гарантовано є ніж. Та такий, щоби колеги обзаздрилися!
Так от, якщо запідозрений у приналежності до холодної зброї ніж буде для встановлення точного діагнозу відправлений до науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС, то перше, що там зроблять – це вимірять довжину клинка.
Якщо вона перевищує 90 мм – справа погана, так само якщо товщина клинка перевищує 2,6 мм. А ще на ручці не повинно бути упору! Це основні, на поверхні ознаки холодної зброї.
Не вантажитиму читачів подробицями ще доброго десятка інших досліджень пристрою ножа та матеріалу, з якого він виготовлений. Акцентую: за невідповідності холодній зброї навіть одного з усіх параметрів, ніж не буде визнано холодною зброєю. Але обов’язково пораджу: якщо робите таку покупку, постільте, образно кажучи, солому там, де можете впасти. Тобто попросіть продавця продемонструвати документ із назвою “Висновок фахівця” на фірмовому бланку МВС із печаткою. Там же – фото конкретного ножа та за підписом експерта висновок: ніж до холодної зброї не відноситься. Солома підстелена, вперед і з піснею – можна отоварюватись і носити його при собі. А що означає “впасти без соломи”?
Частина 2 статті 263 Кримінального кодексу України обіцяє за носіння холодної зброї штраф від 17 000 до 68 000 гривень. Далі слідує “або”: 240 годин вулиці місця – і аж до 3 років “небо в клітинку”. Воно вам треба, як кажуть в Одесі! Тим більше з урахуванням того, як у нас часто неоднозначні висновки фахівців, від яких залежить – буде покараний чи виправданий громадянин.
Добра вам, шановні читачі, та обдуманих покупок.
Валерій Боянжу
P.S. Дуже цікавим та показовим прикладом принципових розбіжностей спеціалістів при визначенні, чи ставиться ніж до холодної зброї, є кримінальний процес у справі одесита Сергія Стерненка. Докладно про це можна прочитати на сайті “Граті” у статті під назвою “Кухонним ножем теж убивають” від 27 жовтня 2021 року.
