Хрещення Київської Русі-України – маловідомі факти

10 цікавих фактів про хрещення Київської Русі

1. Дата хрещення Київської Русі прийнята істориками умовно, оскільки точний рік, тим паче день, нам невідомі. Більшість вчених вважають, що сталося це у 988 році, але є версії, що це могло статися трохи пізніше – у 990 або 991 році.

2. У 867 році відбулося найперше в історії Київської Русі «Фотієве хрещення», яке пов’язане з ім’ям візантійського патріарха Фотія. На той час у Києві правили князі Аскольд і Дір, які здійснили набіг на столицю Візантійської імперії. І патріарх Фотій, щоб захистити Константинополь, опустив у води Босфору найбільшу реліквію – ризу Пресвятої Богородиці, що зберігалася у Влахернському храмі. В результаті піднялася страшна буря, яка розмітала кораблі слов’ян. Після цього багато слов’янських князів, увірувавши в диво, побажали прийняти хрещення.

3. Першою княгинею, яка прийняла християнство, стала княгиня Ольга, бабця Володимира Великого. Щоправда, умовити свого сина Святослава прийняти хрещення вона не змогла, і він до кінця життя так і залишався язичником.

4. Син Святослава, князь Володимир, до 30 років також був язичником. Коли він зрозумів, що язичницька релігія вичерпала себе, він прийняв християнство з Візантії, оскільки вона була найрозвиненішою і найсильнішою країною континенту. Крім того, цей крок зміцнив зв’язки Києва з європейськими країнами.

5. Вибираючи віру, Володимир прийняв у себе послів від католиків, мусульман та юдеїв, які пропонували йому прийняти свою віру. Проте Володимир мав достатньо аргументів проти кожної з них, оскільки прийняття католицизму, іудаїзму або ісламу зробило б Київську Русь залежною від інших країн. А ось Візантія, хоч і була сильною державою, влади над Києвом не мала б. Тому Володимир і віддав перевагу християнству.

6. За легендою, роздумуючи про те, яку релігію вибрати для своєї держави, Володимир втратив зір. І тільки після того, як він прийняв хрещення, знову став бачити. Після цього князь Володимир, упевнений, що зробив правильний вибір, вигукнув: «Нині пізнав Бога істинного!».

7. Хрещення мешканців Києва відбулося там, де річка Почайна впадала у Дніпро. Ця історична місцевість у Києві здобула назву Видубичі. Після обряду хрещення дерев’яний ідол язичницького бога Перуна, що знаходився на язичницькому капищі на Старокиївській горі, було скинуто до Дніпра. Через якийсь час він виплив, тобто «видибав», у місці хрещення, завдяки чому місцевість і отримала назву Видубичі. Пізніше київський князь Всеволод Ярославич заснував тут Видубицький монастир. З цією місцевістю пов’язані імена князів Ігоря Ольговича, Володимира Мономаха, Василька Теребовльського та Данила Галицького.

8. Після Києва хрещення прийняли інші міста Київської Русі. Однак жителі повільно відмовлялися від язичницьких традицій, що створювалися роками, і багато звичаїв викорінювалися ще кілька століть, а якісь із них навіть дійшли до наших днів.

9. Як стверджують літописи, прийняття християнства дуже змінило круту вдачу князя Володимира. Жорстокий і суворий у язичництві, після прийняття християнства він почав займатися благодійністю і навіть скасував страту, боячись гріха.

10. Після того, як Київська Русь прийняла хрещення, її приклад наслідували Швеція, яка вважалася на той час варварською країною язичників, а також Норвегія та Ісландія.

Ірина Сорокіна