Потім інші спадкоємці висувають свої права на майно померлого. Під час прийняття спадщини виникають непоодинокі спори про те, щоб інші родичі відшкодували витрати, які були зроблені при похованні. Які нюанси з цього приводу виникають у судовій практиці?
Що може бути підставою для відшкодування?
Законодавством, відповідно до частини 1 статті 1232 Цивільного кодексу України (ЦКУ), передбачено таке: спадкоємці зобов’язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.
Статтею 1201 ЦКУ передбачено ще випадок відшкодування на поховання: «Особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов’язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам’ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується».
Якщо добровільне відшкодування не відбувається з боку того, хто повинен це зробити, можна звернутися до суду. При цьому треба розуміти, що грошові витрати показаннями свідків не підтверджуються. Тому усі понесені витрати повинні бути підтверджені документально. Зокрема, для вимоги про відшкодування витрат необхідно надати:
- договір про організацію та проведення поховання;
- квитанції щодо оплати ритуальної атрибутики;
- довідку з церкви за послуги священика;
- копії чеків та накладних на придбання продуктів, а також договір (при наявності) на проведення поминального обіду у кафе та інше.
Чи піде суд назустріч звичаям?
У той же час не всі витрати можуть бути відшкодовані. Чому?
Визначення поняття «поховання» дає стаття 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу». У відповідності з нею, поховання померлого – це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Таким чином, витрати на поминальні обіди, обіди на 9 та 40 днів не є витратами на поховання.
Аналогічну позицію висловив і Верховний Суд в своїй постанові № 554/1793/15-ц від 19 березня 2018 року по справі, в якій, зокрема, вказав, що витрати на поминальні обіди не входять до витрат на поховання. Разом з тим, відповідно до статті 7 ЦКУ, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Це можна довести тим, що традиції нашого народу визначають обов’язкове поминання. І якщо ви доведете документами, що ці витрати були, вони також підлягають відшкодуванню. Але це питання вирішується на розсуд суду.
Щодо витрат на встановлення надгробного пам’ятника, то вони теж відшкодовуються. Витрати на виготовлення пам’ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам’ятників і огорож в даній місцевості. Звісно, в такому разі теж необхідно додати копії договору та квитанції про оплату.
Вікторія Гусакова, позаштатний юрист
