Які ознаки мають насторожити, пояснив лікар-уролог вищої категорії Іван Крижановський.
Що означає прискорене сечовипускання?
Частота сечовипускань у дорослої людини індивідуальна і залежить від багатьох факторів: питного режиму, кількості солі, що споживається, особливостей раціону. Але в середньому доросла людина в нормі виділяє за добу 1,5-2 літри сечі, для чого їй доводиться відвідати туалет від шести до восьми разів.
Прискорене сечовипускання може спостерігатися як у чоловіків, так і у жінок, незалежно від віку. Розрізняють часті позиви у туалет вдень – полакіурію, у потребу не раз вставати «по-маленькому» вночі – ніктурію, а також збільшення середньодобового об’єму утворення сечі – поліурію, і болюче сечовипускання – дизурію.
При яких захворюваннях виникає?
Причини, що викликають часте сечовипускання, поділяють на фізіологічні (тимчасові і такі, що минають самостійно) і патологічні (пов’язані з різними захворюваннями і такі, що потребують звернення до лікаря).
До фізіологічних належить надмірне вживання рідини через фізичне навантаження або спеку, прийом сечогінних препаратів, а також підвищений артеріальний тиск, переохолодження і стрес (при цих станах у нирки надходить більше крові, що призводить до збільшення обсягу сечі, що продукується). У жінок такими факторами вважаються також гормональні зміни у період місячних або менопаузи.
До патологічних причин прискореного сечовипускання, актуальних для пацієнтів обох статей, належать сечокам’яна хвороба, запалення та інфекції сечовивідних шляхів (цистит, уретрит), цукровий діабет, серцево-судинна недостатність, захворювання нирок, гіперактивність сечового міхура, інфекції, що передаються статевим шляхом, неврологічні розлади. Крім того, у чоловіків спровокувати проблеми з сечовипусканням здатні простатит, аденома і рак передміхурової залози, а у жінок – ендометріоз, міома матки, опущення органів малого тазу.
Які симптоми мають насторожити?
Крім частих позивів у туалет, вас має насторожити те, що спорожнення сечового міхура почало доставляти дискомфорт, – це характерна ознака патологічних станів.
Тривожними супутніми симптомами вважаються біль, печіння або різь при сечовипусканні, помутніння і неприємний запах сечі, домішки крові в ній, відчуття неповністю випорожненого сечового міхура, тягнучі болі внизу живота або в попереку. Поспішити до лікаря слід і в тому разі, якщо часті позиви до туалету супроводжують сильна спрага, підвищений або знижений апетит, різка втрата ваги, підвищення температури тіла, нудота і блювання, відчуття загальної слабкості та нездужання.
До якого лікаря звертатися?
Для того щоб визначити причину частого сечовипускання і визначитися з терапією, зверніться до сімейного лікаря, уролога або гінеколога, іноді потрібні додаткові консультації нефролога, ендокринолога, невролога, кардіолога. Зазвичай пацієнту призначається аналіз крові та сечі, УЗД нирок та сечового міхура, за необхідності – КТ або МРТ сечовивідних шляхів, цистоскопія або уретроскопія.
Лікування залежатиме від причини, що викликала проблему: можуть бути призначені антибіотики, спазмолітики, протизапальні препарати, фізіопроцедури тощо. При сечокам’яній хворобі, аденомі простати та деяких гінекологічних захворюваннях потрібне хірургічне втручання.
Як попередити?
Якщо у вас є схильність до частого сечовипускання:
- пийте не більше 1,5 літра води на день, не вживайте рідину пізніше, ніж за дві години до сну;
- зведіть до мінімуму вживання продуктів і напоїв, що стимулюють сечовипускання, – це кавуни, дині, цитрусові та соки з них, журавлина, виноград, огірки, спаржа, кислі та гострі страви, спеції, маринади, кава, зелений чай;
- намагайтеся не переохолоджуватися;
- носіть нижню білизну з натуральних матеріалів;
- освойте комплекс спеціальних вправ для тренування м’язів тазового дна та сечового міхура;
- навіть без скарг на самопочуття щорічно проходьте профілактичні огляди у уролога (гінеколога).
Ірина Лебединець
