Які ще бувають фобії, через що вони виникають, а головне – як їх перемогти, розповів лікар-психіатр Ігор Шибко.
Чим фобія відрізняється від страху?
У перекладі з грецької «фобія» означає «страх», але між цими поняттями є суттєві відмінності. Страх – це природний захисний механізм організму перед реальною небезпекою, що фізіологічно проявляється викидом гормонів у кров, прискореним серцебиттям, посиленим потовиділенням тощо. При цьому відчуття страху є усвідомленим і контролюється логікою та здоровим глуздом, допомагаючи людині уникнути небезпечної ситуації.
Фобія – це теж сильний страх, що викликає фізичне нездужання. Але він практично не піддається контролю та логічному поясненню і не порівнюється з потенційною загрозою. Викликати тривожний розлад здатні різні об’єкти, дії або ситуації, – медичній науці відомо майже 500 видів фобій.
Сьогодні фобічні розлади дуже поширені, від них страждає щонайменше 15 відсотків населення, причому жінки – частіше за чоловіків. У багатьох пацієнтів страх супроводжується панічною атакою.
Які бувають фобії та як вони проявляються?
Фахівцями описано величезну кількість фобій, але до найпоширеніших належать соціофобія та агорафобія. Перша – це страх перед публічними діями, несхваленням або негативною оцінкою оточуючих; друга – побоювання ситуацій або просторів, які складно негайно залишити у разі небезпеки (натовп на концерті або стадіоні, багатолюдні місця, громадський транспорт).
Крім того, часто зустрічаються зоофобія (страх перед мишами, собаками, зміями, павуками), нозофобія (страх захворіти на тяжку недугу), аерофобія (страх літати на літаках) і страх перед природними явищами (гроза, землетрус, ураган). Поширені також страх висоти, закритого простору, крові, гострих предметів.
У цьому симптоми будь-яких видів фобій схожі. Це почастішання серцебиття, відчуття нестачі повітря, сухість у роті, дискомфорт у шлунку, нудота, підвищення артеріального тиску, біль у грудях, посилене потовиділення, тремтіння і слабкість у кінцівках. Також людина може відчувати сильне запаморочення, страх смерті, відчуття нереальності того, що відбувається, іноді можливою є непритомність. Ці ознаки зазвичай з’являються тоді, коли пацієнт стикається з ситуацією або об’єктом своєї фобії.
Хто в групі ризику?
До фобій зазвичай схильні емоційні, чутливі люди з хорошою уявою та (або) слабкою нервовою системою. Вважається, що найчастіше напади сильного страху провокуються якимось певним випадком, коли виникла умовно небезпечна ситуація, або людина вважає її такою. Надалі через її старання не допустити повторення цієї ситуації та прокручування у пам’яті негативних спогадів, розвивається фобія.
До факторів, здатних вплинути на виникнення фобій, належать спадкова схильність до підвищеної тривожності, складні біохімічні процеси в організмі (нестача гамма-аміномасляної кислоти, підвищений або знижений рівень деяких гормонів), особливості особистості (боязкість, нерішучість, недовірливість, низька самооцінка), дитячі психологічні травми, надто суворе батьківське виховання або критика.
Крім того, сприяти розвитку патологічних страхів можуть тривалий стрес, вживання алкоголю та наркотиків.
Що робити?
У деяких випадках людина здатна подолати свою фобію самостійно, або вона сама зникає з часом. Але якщо сильний страх і панічні стани не минають протягом півроку, не мають реальної причини і приносять відчутний дискомфорт у ваше повсякденне життя, потрібна допомога спеціаліста – психотерапевта або психіатра.
Лікування призначається після розмови з пацієнтом, збору анамнезу та обстежень, які лікар визнає за потрібні (це можуть бути електроенцефалографія, МРТ головного мозку, аналіз крові на гормони щитовидної залози і так далі). Зазвичай застосовуються різні психотерапевтичні методики, іноді – гіпноз та нейролінгвістичне програмування, але можуть бути рекомендовані і медикаменти: антидепресанти, протиепілептичні препарати.
За відсутності лікування фобії здатні призвести до безсоння, самоізоляції, виснаження організму, депресивних станів і навіть суїцидальних думок.
Для профілактики розвитку тривожних розладів рекомендується знизити вживання кави, вести здоровий і активний спосіб життя, освоїти техніку релаксації.
Ірина Лебединець
