Відповідає ортопед-травматолог Дмитро Яровий:
– Буває, що тягнути немає сенсу – суглоб повністю зруйнований, кісткові поверхні зрослися, виникла велика деформація. Тоді єдиний вихід – ендопротезування.
Ендопротез – стороннє тіло, яке впроваджується в кісткову та м’яку тканину, а з ними у нього немає спорідненості. Рано чи пізно років через 20-30, можливо, ендопротез доведеться змінювати. Тому що пізніше його встановити, то краще. І за помірної стадії артрозу, якщо збереглося хоч трохи хрящової тканини, можна спробувати відсунути операцію.
Чоловік побоюється болю та дискомфорту після протезування.
– Так буває, якщо причина болю криється в порушеннях у поперековому відділі хребта, де починаються нерви, які іннервують ноги аж до пальців стопи.
Пацієнт, якому зробили операцію з приводу артрозу третього ступеня, вважає, що втручання неефективне: німіє та болить стопа, тягне ногу по зовнішній поверхні (лампасній зоні), “бігають мурашки”, не проходять болі і ввечері (хоча раніше вщухали, коли лягав спати). А лікувати треба було патологію хребта.