Відомий грецький лікар Гіппократ рекомендував материнку через її антисептичні властивості, а також для лікування респіраторних та шлункових недуг. Стародавні греки вірили, що Афродіта, богиня кохання та краси, виростила материнку, як символ радості та веселощів. Тому у Греції вона широко використовувалася у шлюбних церемоніях і похоронах, приносячи мир у душу покійного.
Чим корисна материнка?
- У народній та класичній медицині материнку застосовують при захворюваннях органів дихання: бронхітах, кашлюку, бронхіальній астмі, пневмоніях.
- Трава рослини має заспокійливу, кровоспинну, відхаркувальну, сечогінну дію. Материнка стимулює секрецію шлунково-кишкового тракту, виділення жовчі.
- Рослина має місцеву болезаспокійливу, протизапальну та антисептичну дію. Застосовують траву материнки при неврозах, безсонні, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, у клімактеричний період.
- Рослину рекомендують при хронічних гастритах, запорах, спазмах шлунка, виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки. Препарати материнки призначають при захворюваннях печінки та жовчного міхура. Зовнішньо рослину застосовують у зборах при лікуванні маститів, фурункульозів.
НАСТІЙ З ДУШИНИ
2 столові ложки подрібненої трави заливають 2 склянками кип’яченої води, нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, настоюють не менше 45 хвилин, проціджують і приймають по 1/3 склянки 3 рази на день за 20-30 хвилин до їди.
ЯК ЗАГОТУВАТИ?
Материнку збирають у фазу масового цвітіння (липень–серпень), зрізаючи квітучі верхні частини пагонів довжиною 30 см. Зрізані пагони зв’язують у пучки і підвішують під навісом, сушать на горищах, у добре провітрюваному приміщенні. Передбачено сушіння і в сушарках за температури не вище 40 градусів. Сировина вважається висушеною, якщо при згинанні стебла ламаються, але не гнуться.