Середа, 6 Липня, 2022
ГоловнаДозвілляЧому Церквою встановлено Петрів піст?

Чому Церквою встановлено Петрів піст?

Этот материал также доступен на русском языке
Через сім днів після свята Трійці (П'ятидесятниці) починається Апостольський, або Петрів піст, на згадку про двох найшанованіших апостолів Петра і Павла.Петрів піст у 2022 році – з 20 червня по 11 липня.

Історія Петрового посту або посту П’ятидесятниці

Встановлення Петрового посту – раніше його називали постом П’ятидесятниці – належить до найперших часів Православної Церкви. Особливо він утвердився, коли у Константинополі та Римі св. рівноап. Костянтином Великим (жив у IV столітті) було споруджено храми на честь свв. первоверховних апостолів Петра та Павла. Освячення константинопольського храму відбулося в день пам’яті апостолів 29 червня (за старим стилем, тобто 12 липня за новим), і з того часу цей день став особливо урочистим і на Сході, і на Заході. Це день закінчення посту. Початкова ж його межа рухлива: вона залежить від дня святкування Великодня. Тому тривалість посту варіюється від 6 тижнів до тижня та одного дня.

У народі Петрів піст називали просто «петрівка» або «петровка-голодовка»: на початку літа від минулого врожаю мало що залишалося, а до нового ще далеко. Але чому ж піст Петрівський? Чому Апостольський, зрозуміло: апостоли завжди готували себе до служби постом та молитвою. Згадаймо Євангеліє: на запитання учнів, чому вони не можуть вигнати бісів, Господь пояснив їм, що сей рід виходить лише молитвою та постом (див. Марк 9, 29). І тому Церква закликає нас до цього літнього посту за прикладом тих, хто, прийнявши Святого Духа в день Святої Трійці (П’ятидесятниці), «у труді та у виснаженні, часто у чуванні, в голоді та спразі, часто у пості» (2 Кор. 11, 27) готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія. А називати піст «петропавлівським» просто незручно – дуже громіздко. Так вийшло, що, називаючи імена апостолів, ми вимовляємо ім’я Петра першим.

Про Петра та Павла

Святі апостоли були такими різними: Петро, ​​старший брат апостола Андрія Первозванного, був простим, неосвіченим, бідним рибалкою. Павло – син багатих та знатних батьків, римський громадянин, учень відомого юдейського законовчителя Гамаліїла, «книжник та фарисей». Петро – вірний учень Христа від самого початку, свідок всіх подій його життя з моменту виходу на проповідь.

Павло – найлютіший ворог Христовий, що розпалював у собі ненависть до християн і випросив у синедріона дозвіл переслідувати християн повсюди та приводити до Єрусалиму зв’язаними. Петро, ​​маловірний, що тричі зрікся Христа, але скрушно покаявся і став початком Православ’я, основою Церкви. І Павло, що люто чинив опір правді Господній, а потім так само палко увірував.

Натхненний простак і шалений оратор, Петро і Павло втілюють у собі духовну твердість і розум – дві такі необхідні місіонерські якості. Адже чим, як не закликом до місіонерства, має відгукуватися в нас парафія Петровського, тобто Апостольського посту? Господь послав у світ апостолів, щоб навчати всі народи: «Йдіть же, навчайте всі народи… навчаючи їх додержувати всього, що Я заповів вам» (Мф. 28, 19; 20).

За матеріалами порталу «Православний світ»

Нове на сайті