Питання не зі стелі. Зовсім нещодавно у високих коридорах влада якраз про продкартки і говорила.
Чи допоможе держрегулювання утримати ціни?
За підсумками 2021 року, інфляція в Україні склала 10%, і це, як визнає влада, рекорд за останні чотири роки. Більшість основних продуктів стали недоступними для соціально незахищених людей. Досить згадати, що минулого року значно подорожчали цукор (61,5%), олія (57,7%), яйця (47%).
У середині січня Кабмін вирішив обмежити ціни на соціальні продукти харчування. Такими вважають:
- хліб житньо-пшеничний;
- батон;
- гречану крупу;
- борошно пшеничне вищого ґатунку;
- цукровий пісок;
- макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель із борошна вищого ґатунку);
- пастеризоване молоко 2,5% жирності (у плівці);
- олія соняшникова;
- курячі яйця категорії С1;
- птицю (тушку курячу);
- вершкове масло 72,5% жирності.
Відповідно до рішення уряду, на час дії карантину на ці товари не можна завищувати ціну більш як на 10%.
У відповідь великі продуктові ритейлери*, такі як «АТБ-маркет» та гіпермаркет «Metro», заявили про можливі проблеми. Це насамперед дефіцит та погіршення якості товарів. Націнка до 10% не покриває витрати компаній на логістику та інші послуги. Щоб не працювати на збиток, продаж таких товарів можуть призупинити «до кращих часів», що призведе до зменшення замовлень у виробників. Своєю чергою виробники знизять якість товарів, зменшать обсяг упаковки та звузять асортимент. Ні від першого, ні від другого варіантів споживач не виграє. Та й ціни все одно не зупинити.
Як заявили в Асоціації ритейлерів України, складна ситуація виникла не через торговельну націнку магазинів, а через подорожчання сировини та енергоносіїв (газ та електрику за комерційними цінами). Усе це призвело до зростання собівартості продуктів. І націнка торговельних мереж тут великої ролі не відіграє.
Натомість держрегулювання цін може призвести до глобальніших проблем – зупинки виробництв, втрати робочих місць, зниження податкових надходжень до державного бюджету. І навіть дефіциту товарів. А це слово ми вже забули.
Продуктові картки: варіант 2022 року
На цей рік влада країни знову прогнозує «інфляційний шок» у зв’язку з подорожчанням сировини. Тому виникла думка про підтримку малозабезпечених людей. Радник президента з економічних питань Олег Устенко назвав два можливі способи.
- Перший – це цілеспрямовані виплати нужденним, які можна витратити лише на продукти обмеженого асортименту.
- Другий – видача продуктових чеків на певну суму. На них також можна буде придбати лише певні продукти.
Обидва озвучені способи не знайшли підтримки, а ось критики – скільки завгодно.
Реалізувати задумане, як усі зрозуміли, планують через інформаційну систему «Дія» на кшталт програми «єПідтримка». Але в цьому разіу виникне маса ускладнень. Одне з них – у бідних людей немає смартфонів, які дозволяли б встановити цю програму. Інше – затримки виплат, як це буває, наприклад, із субсидіями. Тільки чекати грошей “на прокорм” – не варіант, адже так і з голоду можна померти.
Є й ризик того, що торговельні підприємства згодом відмовляться брати участь у подібній програмі. Наприклад, якщо почнуть видавати продукти за талонами з наступною компенсацією з держбюджету, яку знову ж таки дочекатися буває непросто. Усе це ми спостерігали з прикладу компенсації пільгового проїзду.
Крім сказаного, запровадження карток, зазвичай, завжди супроводжується обмеженнями продажів. І породжує у заповзятливих людей бажання заробити на цьому. З’явиться чорний ринок зі своїми цінами, і для бідних людей все ще стане гіршим, – прогнозують експерти.
Урожай рекордний. Чому дорожчає хліб?
Українські чорноземи складають близько 30% європейських запасів та охоплюють площу близько 27 мільйонів гектарів (46% території країни). При цьому 22 мільйони гектарів – орні землі, придатні для ведення агробізнесу. Але забезпечити своїх громадян продуктами за помірними цінами ми не можемо. І це факт.
За інформацією Міністерства аграрної політики і продовольства, у 2021 році Україна зібрала рекордні 84 мільйони тонн зернових та зернобобових. З них пшениці – понад 32 мільйони тонн, що також є рекордом. Але через значне зростання світових цін на продовольство наше зерно відпливає за кордон.
За даними експерта в галузі сільського господарства Лариси Гук, до кінця 2021 року в Україні залишилося лише 800 тисяч тонн продовольчої пшениці, а нам щомісяця потрібно півмільйона тонн.
На експорт також йдуть рослинна олія, цукор, яйця, зернобобові, овочі та фрукти. М’ясо – окрема тема. В Україні стає все менше м’яса власного виробництва (свинина та яловичина): утримувати худобу стало невигідно. При цьому ми умудряємося продавати, наприклад – свинину, до Об’єднаних Арабських Еміратів, Гонконгу та Грузії, але ще більше ввозимо її з Данії, Польщі та Нідерландів.
За даними «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ), частка агропродукції, яку наша країна продала за кордон минулого року, становила 41% загальноукраїнського експорту, і це ще один фактор зростання цін на зазначені групи товарів. Але з іншого боку, чи є у цих процесах позитивні моменти? Так. Ці факти показують, що ми не закриті та інтегровані у світову економіку. А приплив валюти у країну від аграріїв – також б’є рекорди.
Як регулюють в інших країнах?
В Угорщині з лютого запроваджується держрегулювання цін на шість продуктів. У списку – цукор-пісок, борошно, олія, свинячий окіст, куряча грудинка, молоко 2,8% жирності. Ціни на ці продукти мусять повернутися на рівень 15 жовтня 2021 року. А все тому, що в листопаді минулого року річний рівень інфляції в Угорщині склав максимальне значення за останні 15 років – 7,4%, у зв’язку з чим борошно пшениці подорожчало навіть більш ніж на 20%, а рослинна олія – майже на 27%.
Подібним чином хотіли приборкати інфляцію і в інших країнах, але результат був протилежним. Минулого року запровадила обмеження цін на соціально значущі товари Білорусь. Там обмежили торговельну надбавку в межах 10-30%, залежно від товару. У результаті кожен четвертий магазин завищував гранично допустимий рівень цін, а низка затребуваних ліків зникла з аптек. Цінове регулювання запровадили минулого року й у Туреччині, внаслідок чого інфляція склала понад 35%.
Цей метод практикувався за різних часів та в різних країнах, але показав свою неефективність. Про це кажуть і українські спеціалісти. Вони закликають брати в Європі лише найпрогресивніші моделі виходу з кризи.
***
У Євросоюзі діють непрямі методи стримування цін, які набагато ефективніші за грубе обмеження, кажуть експерти.
- Зниження ПДВ. У Євросоюзі ПДВ на багато продуктів харчування нижчий за стандартний (17%). Наприклад, у Франції він становить 5,5%, Італії – 4%, Австрії – 10%, Чехії – 15%. У другій половині цього року, за домовленістю. країни ЄС планують запровадити нульову ставку ПДВ для всіх продуктів харчування. Польща вже з лютого запроваджує нульовий ПДВ на більшість продуктів, оскільки інфляція там також висока. Крім того, у Польщі зменшили ПДВ на природний газ та опалення – з 23% до 8%, скасували акциз на електроенергію та знизили ставки ПДВ на електроенергію – з 23% до 5%. В Україні ПДВ за стандартом – 20%, і кожен із нас оплачує цю ставку за всі товари та послуги, незалежно від ситуації.
- Регулювання інших податків, які впливають на вартість кінцевої продукції. Це податок на землю, податки на паливо та добрива (від яких можуть звільнятися фермери), а також податки для торговельних мереж.
- Дотування сільгоспвиробників, підтримка невеликих та середніх фермерських господарств. Наприклад, у структурі доходів європейського фермера 60% – це дотації держави.
Як це відбувається у США?
Говорячи про продуктові картки, багато хто проводить паралель з картковою системою СРСР. На що представники влади заявляють, що це зовсім інша система – американська.
Так, у США з травня 1939 року діє програма видачі продуктових талонів «Снеп» (SNAP), яка періодично удосконалюється. Вона покликана допомагати американцям, які не мають доходів або мають низькі доходи. Але програма далека від ідеалу, бо й там трапляються випадки корупції та шахрайства. Особливо часто з цим стикалися до введення електронних карток.
Так, незважаючи на заборону обміну продовольчих талонів на готівку, одержувачі талонів часто домовлялися з продавцями та збували їм талони зі знижкою. Наприклад, талон номіналом 400 доларів продавали за 200 доларів. Це було вигідно і «власнику» талонів (він отримував живі гроші), і продавцю (він отримував із бюджету повну вартість талона).
Наші люди також винахідливі.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Для подолання інфляції та підтримки українців Павло Кухта, екс-заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства, також пропонує встановити на рік нульову ставку ПДВ на ключові продукти. Це дозволить різко зменшити їхню вартість. А інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає найкращим варіантом надання адресної допомоги.
А що з цього приводу думаєте ви, наші любі читачі? Адже жити з тим, що придумають «верхи», доведеться нам і добре було б донести до них нашу думку. Пишіть нам.
- Адреса редакції: 65058, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 2, офіс 314.
- Наш e-mail: [email protected]m
- Сайт газети: napensii.ua
- Наша сторінка у «Фейсбуці»: facebook.com/napensii/
*Ритейл – це принцип організації торгівлі, згідно з яким супермаркети, гіпермаркети, інтернет-магазини закуповують товар оптом, а потім продають його з націнкою у своїх торговельних точках. Ритейлери – продавці роздрібної торгівлі.
.
