До Дня захисників і захисниць України нагадаємо читачам про той довгий шлях, який пройшло українське військо протягом останніх п’яти століть.
Січове товариство
День захисників і захисниць України не випадково збігається з Днем українського козацтва. З давніх часів козаки сприймаються як захисники української землі. Втім, козацька фортеця на Дніпрі – Запорізька Січ – була не просто військовим формуванням, а й в деякому сенсі окремою державою.
Причому державою демократичною – всіх начальників на Січі обирали на раді (загальних зборах козаків) і в будь-який час вони могли бути зміщені з посади тієї ж радою. Тож не дивно, що всі козаки, незалежно від чину і посади, вважалися рівними, тому і називали один одного товаришами, а свою спільноту – товариством.
Якщо ж говорити про військову справу, то козацька армія по праву вважалася однією з найбоєздатніших у Європі. Козаки майстерно використовували передову на той час тактику і військову техніку. Наприклад, при облозі міст до стін підкочували вежу на колесах з перекидними містками – вона називалася «Гуляйгород». А при атаці кінноти козаки споруджували «табір» – польове укріплення зі з’єднаних ланцюгами обозних возів.
Був у козаків і свій флот. Легкі маневрені козацькі «чайки» цілком успішно протистояли громіздким і неповоротким турецьким галерам.
В українській військовій формі нового зразка про козацьку епоху нагадує широкий «лапатий» хрест на кашкеті.
Армія без держави
Держави, до складу яких входили українські землі, нерідко створювали військові підрозділи, що складалися з українців. Наприклад, 1812 року під час війни з Наполеоном уряд Російської імперії організував 19 українських козацьких полків. До речі, один з них сформував Іван Котляревський – письменник і автор знаменитої «Енеїди». Щоправда, після війни всі ці полки були розпущені.
А в роки Першої світової війни українське військо було створено в австро-угорській армії. Легіон українських січових стрільців воював на Східному фронті проти російської армії і відзначився в битвах за гори Маківка і Лисоня.
В українській військовій формі нового зразка про січових стрільців нагадує шапка з клиноподібним розрізом спереду, так звана мазепинка.
На варті революції
Після падіння самодержавства 1917 року полки і корпуси російської армії, укомплектовані українцями, починають «українізуватися», заявляючи про бажання служити вільній Україні. Саме з них виросли озброєні сили Української Народної Республіки (УНР). А по селах починають формуватися сотні Вільного козацтва – добровільні загони місцевої самооборони.
Свої збройні сили були і у Західноукраїнської Народної Республіки – Українська Галицька армія. Окремо варто згадати Революційно-повстанську армію України під керівництвом легендарного батька Махна – Нестора Махна, що наводила жах на ворогів знаменитими тачанками з кулеметами. Деякі історики саме махновців вважають продовжувачами традицій запорозького козацтва.
На спадщину Січі претендували і більшовики. Не випадково перші червоноармійські частини в Україні називалися «Червоним козацтвом». До речі, до початку 1930-х років в УРСР продовжували існувати окремі «українські» військові частини, а в харківській «Школі червоних старшин» викладання велося українською мовою.
В українській військовій формі нового зразка про армію УНР нагадує френч з накладними кишенями і «зубчатка» на генеральських погонах.
Друга світова війна
У роки Другої світової війни Радянська Україна цілком могла обзавестися власною армією. У 1944 році був заснований окремий Наркомат оборони УРСР. Його керівник, фронтовий генерал Василь Герасименко виступав за те, щоб усі військові формування на території України підпорядковувалися Києву. Однак така ідея не знайшла підтримки у вищого керівництва СРСР, і 1946 року український Наркомат оборони взагалі був ліквідований.
Про Українську повстанську армію (УПА) досі сперечаються історики і політики. Але мало хто знає, що насправді збройних формувань під назвою УПА було два. Перше з них організував на Волині отаман Тарас Боровець, який узяв собі псевдонім «Тарас Бульба».
З прихильниками Степана Бандери у «Тараса Бульби» відносини не склалися.
В українській військовій формі нового зразка про УПА нагадує пальто з двома лініями гудзиків і строгим коміром.
Армія нової України
Днем народження армії незалежної України вважається 6 грудня 1991 року. У цей день Верховна Рада ухвалила Закон «Про Збройні сили України». Щоправда, перші кроки були зроблені ще раніше. Відразу ж після проголошення незалежності було створено Міністерство оборони України, яке взяло під своє управління всі формування Збройних сил колишнього СРСР, розташовані на території республіки.
За роки незалежності українські військовики взяли участь у 21 міжнародній миротворчій місії під прапором ООН: у п’яти європейських, п’яти азіатських, семи африканських і навіть в одній американській країні.
З 2014 року Збройні сили беруть участь в бойових діях на сході країни.
Фото: Інститут національної пам’яті
«Одесская жизнь»
Раніше опубліковано: Хомчак: Збройні Сили України – щит Європи
