29 вересня 1866 р. в м. Холм (тепер територія Польщі) народився Михайло Сергійович Грушевський. Закінчив Тифліську гімназію, історико-філологічний факультет Київського університету. В останні роки навчання Михайло долучається до українського руху: стає членом київської «Громади», веде активну діяльність у Науковому товаристві ім. Шевченка. У 1897 році Грушевський стає головою наукового товариства. У 1898 році разом з І. Франком засновує «Літературно-науковий вісник», в 1899 – організовує Українське видавниче товариство. У 1917 році Михайла Грушевського обирають головою Української Центральної Ради. Головною його заслугою в цей період стало те, що УНР змогла проголосити свою суверенність і ухвалити власну Конституцію. У 1919 році Грушевський емігрував до Чехословаччини, де продовжував суспільно-політичну діяльність. Заснував Український соціологічний інститут, комітет незалежної України. В цей же період Михайло Сергійович пише свою фундаментальну працю – «Історія української літератури». Повернувся з еміграції 1924 року. У 1931 році був заарештований за звинуваченням в управлінні націоналістичними рухами України. У 1934 році Михайло Грушевський помер, похований на Байковому кладовищі у Києві.
Раніше опубліковано: Василь Сухомлинський: знаменитий український педагог
