Подорожуємо: від римської фортеці до сучасного Ізмаїла

Сучасний Ізмаїл – справжній культурний центр української Бессарабії. Картинні галереї та храми, музеї та свята ваблять до міста українських і зарубіжних туристів. Відстань до Одеси – 256 км.

В облозі Ізмаїла брав участь письменник Іван Котляревський

Офіційно роком заснування Ізмаїла вважається 1590-й, хоча археологи впевнені: стародавні племена жили тут ще до нашої ери. В античні часи тут бували римляни, про що свідчать знайдені давньоримські монети і уламки амфор. У IX столітті на руїнах римської фортеці Сморніс виникло слов’янське місто Сміл, яке пізніше увійшло до складу Галицько-Волинського князівства.

Приблизно з XVI століття ці землі стали належати туркам, зокрема й місто Сміл, але козаки на чолі з Наливайком зуміли вигнати загарбників. Втім, невдовзі місто знову перейшло під владу турків, які збудували на його місці фортецю і назвали її Ізмаїлом.

У наступні роки фортеця поперемінно належала то Туреччині, то Російській імперії, аж поки нарешті за умовами Бухарестського мирного договору Ізмаїл остаточно не увійшов до складу Росії. Він був перейменований на Тучков, однак нова назва не прижилася. До речі, в боях за Ізмаїл брав участь український письменник Іван Котляревський, який «вирізнився безстрашністю».

Навесні 1828 року знову почалася війна з турками, і на ці землі повернулися півтори тисячі задунайських козаків, які разом з російськими військами брали участь у боях проти турецької армії. Згодом Ізмаїл став морським і річковим портом, а на ярмарок, що проводився двічі на рік, приїжджали купці з усіх кінців країни. Тут збиралося близько 12 тисяч чоловік.

У 1830 році було створено Ізмаїльське градоначальство, і почалася планова забудова міста. А 1838 року за проектом архітектора Авраама Мельникова в центрі міста був споруджений красивий Покровський собор.

Після Кримської війни Ізмаїл перейшов до Молдови. Всі укріплення в місті були підірвані, і до нашого часу від легендарної фортеці збереглися лише залишки стін. Вціліла тільки мечеть XVI століття, яка була перебудована в Хрестовоздвиженську православну церкву.

“Одесская жизнь”

Раніше опубліковано: У Білгорода-Дністровського та Аккерманської фортеці свято