Але безкоштовно вийшло не зразу і не для всіх, бо на той час багато які медустанови ще не підписали договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Вже минуло два роки. Що змінилося за цей час? І на що тепер ми можемо розраховувати?
Де прописано обсяг медпослуг?
Медичним установам, які уклали договори з НСЗУ, виділяються гроші на кожного пацієнта. Так званий базовий тариф на оплату послуг первинної медичної допомоги. Ці гроші призначаються, зокрема, на покриття витрат при проведенні аналізів і різних досліджень. Спочатку в розрахунках фігурувала сума 370 гривень на рік на людину. Потім вона збільшилася до 450 гривень. Цього року за кожного пацієнта центрам первинної допомоги оплачують по 651 гривні на рік на людину. Тариф варіюється залежно від віку пацієнта – у пріоритеті діти і пенсіонери. Наприклад, на дитину до п‘яти років НСЗУ зараз виділяє 1606 гривень на рік, а на пенсіонера віком від 65 років – 802 гривні на рік.
Зросли не тільки виплати. З квітня цього року значно розширився також перелік безкоштовних аналізів і досліджень. Його прописано в документі, який називається «Специфікація надання медичних послуг за напрямом «Медична допомога дорослим і дітям в амбулаторних умовах (профілактика, спостереження, діагностика, лікування та медична реабілітація)». Такі специфікації є з різних захворювань і видів допомоги. Але зараз звернемо увагу на первинну допомогу, яка подається всім пацієнтам в амбулаторних умовах.
Що включає амбулаторна допомога?
Амбулаторна медична допомога – це допомога, яку пацієнт отримує без госпіталізації до лікарнї. Вона передбачає консультації лікарів вузької спеціальності (наприклад, хірурга, офтальмолога, ортопеда, ЛОРа), а також проведення ними лікувальних процедур або малих хірургічних втручань, обстежень. Всі ці послуги пацієнт отримує в амбулаторно-поліклінічних умовах, зокрема на умовах денного стаціонару.
Щоправда, іноді навіть за наявності договору з Національною службою здоров’я отримати послугу в конкретному закладі неможливо. Це залежить від наявності певного обладнання та лікарів у штаті установи. Наприклад, якщо в поліклініці немає рентген-апарату, то рентгенологічне обстеження пройти тут не можна. Але зробити рентген можна буде в інший поліклініці, теж безкоштовно – за наявності у неї договору з НСЗУ. Таку інформацію попередньо можна уточнити, зателефонувавши до конкретного медичного закладу.
Як не платити за медичні послуги?
Щоб отримати амбулаторну медичну допомогу безкоштовно, пацієнту потрібно мати електронне направлення від лікаря, з яким укладено декларацію, або від лікаря-фахівця, який працює в поліклініці.
802 гривні на рік виділяє НСЗУ на пацієнта віком від 65 років.
Кому поскаржитися?
Контакти Національної служби здоров’я України для письмових скарг і звернень:
*Адреса: 04073, м. Київ,
проспект Степана Бандери, 19.
*Електронна пошта: [email protected].
Коли направлення на потрібне
До деяких фахівців можна потрапити без направлення:
* гінеколога;
* психіатра;
* педіатра;
* лікаря, у якого пацієнт з хронічними захворюваннями перебуває під контролем;
* стоматолога;
* нарколога;
* фтизіатра.
Які аналізи й дослідження можна зробити безкоштовно?
У направленні не зазначаються ані установа, ані лікар, до якого направляють пацієнта. Місце, де можна отримати послугу, пацієнт вибирає самостійно серед медустанов, що мають договір з НСЗУ за пакетом «Профілактика, діагностика, спостереження, лікування та реабілітація пацієнтів в амбулаторних умовах». З електронним направленням пацієнт може звернутися по медичну допомогу і до приватної клініки, знову ж – якщо вона має договір з НСЗУ на відповідний пакет послуг. Наприклад, амбулаторний, якщо йдеться про аналізи.
Перелік установ, у яких є договір з НСЗУ, можна знайти на сайті Національної служби здоров’я в розділі «Е-дані» («Укладені договори про медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій»), а також дізнатися в контакт-центрі служби за номером 16-77. За цим же телефоном можна дзвонити, якщо з вас вимагають гроші за послуги, які є безкоштовними.
Аналізи та обстеження: за що можна не платити?
Загальноклінічні та біохімічні лабораторні дослідження:
– розгорнутий клінічний аналіз крові;
– морфологічне дослідження клітин крові;
– визначення групи крові і резус-фактора;
– біохімічний аналіз крові (загальний білок, альбумін, альфа-амілаза, АСТ, АЛТ, білірубін та його фракції (загальний, прямий, непрямий), креатинін, сечовина, сечова кислота, електроліти: калій, кальцій, хлор, натрій, магній; залізо, феритин, трансферин, загальна залізозв’язуюча здатність сироватки; ЛФ, ЛДГ, прокальцитонін);
– ліпідний профіль: тригліцериди, загальний холестерин, ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ) у сироватці крові;
ревматологічні та гострофазові показники (ревматоїдний фактор (RF), кількісне визначення), сіалові кислоти, С-реактивний білок (CRP, кількісне визначення), антистрептолізин-О (ASLO, кількісне визначення));
– коагуляційний гемостаз (тромбіновий час, активований частковий (парціальний) тромбопластиновий час (АЧТЧ, АПТЧ), фібриноген, міжнародне нормалізоване відношення (МНВ));
– тести на тропонін;
– вітамін D;
– глюкоза в цільній крові або сироватці крові;
– глікозильований гемоглобін;
– загальний аналіз сечі;
– копрологічне дослідження, кал на приховану кров і кальпротектин;
– кал на гельмінти;
– дослідження спинномозкової рідини;
– дослідження онкологічними маркерами.
Бактеріологічні дослідження:
– бакпосів з урогенітального тракту + антибіотикограма;
– бакпосів калу на патогенну і умовно-патогенну флору; на стафілокок (S.aureus, St.epidermidis з гемоліт. активністю); на патогенні ентеробактерії (Salmonella, Shigella) плюс антибіотикограма;
– бактеріологічне дослідження на бета-гемолітичний стрептокок;
– бакпосів на стафілокок плюс антибіотикограма;
– бакпосів з вуха, носа, зіву, очей, сечі, рани, мокротиння, секрету простати (плюс антибіотикограма);
– бакпосів крові на стерильність (аероби);
– бакпосів шкірних покривів (нігті, волосся, лусочки та ін.) на дерматофітії плюс антимікотики;
– бакпосів на збудників дифтерії (мазок із зіву й носа);
– бакпосів матеріалу на грибкову флору (рід Candida) плюс антимікотики;
– профілактичне дослідження на носійство золотистого стафілокока (мазок з носа).
Молекулярно-генетичні дослідження:
– ДНК вірусного гепатиту В, РНК вірусного гепатиту С;
– молекулярно-генетичні дослідження на туберкульоз;
– антигену SARS-CoV-2;
– для діагностики новоутворень.
Імунологічні дослідження для виявлення та контролю за інфекційними захворюваннями:
– HBsAg;
– антитіла до HCV;
– сифіліс РМП;
– антитіла до ВІЛ;
– коронавірусна хвороба COVID-19;
– інфекції, що передаються статевим шляхом (гонорея, хламідіоз, трихомоніаз, вірус простого герпесу другого типу та інших);
– туберкульоз.
Імунологічні дослідження для виявлення та контролю за неінфекційними захворюваннями:
– імуноглобулін А;
– імуноглобулін Е;
– імуноглобулін M;
– імуноглобулін G;
– імунограма та інші.
Цитологічні дослідження:
– зішкріб з шийки матки і цервікального каналу;
– секрету простати;
– аспірату з порожнини матки;
– зішкріб з уретри;
– пунктата (матеріал пункційної тонкоголкової біопсії);
– транссудату, ексудату, секрету, екскрету (молочна залоза, рана тощо).
Гістологічні дослідження матеріалу, отриманого після:
– біопсії ендометрія (аспіраційна біопсія, вишкрібання, поліпектомія);
– вискоблювання цервікального каналу;
– біопсії шийки матки (не ексцизійна);
– біопсії шкіри;
– біопсії простати;
– біопсії за результатами ендоскопічних досліджень (езофагогастродуоденоскопії, колоноскопії, ректороманоскопії, бронхоскопії, гістероскопії, цистоскопії).
Гормональні дослідження:
– тироксин (Т4 загальний, Т4 вільний);
– трийодтиронін (Т3 загальний, Т3 вільний);
– тиреотропний гормон (ТТГ);
– тиреоглобулін (ТГ);
– паратгормон (ПТГ);
– інсулін;
– адренокортикотропний гормон (АКТГ, кортикотропін);
– кортизол (гідрокортизон);
– соматотропний гормон (соматотропін, СТГ).
Визначення концентрації лікарських засобів для імуносупресії в крові.
Проведення необхідних інструментальних досліджень (за наявності відповідного обладнання в установі та відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я), зокрема:
– рентгенологічні дослідження, зокрема комп’ютерна томографія (зокрема з внутрішньовенним контрастуванням);
– магнітно-резонансна томографія (зокрема з внутрішньовенним контрастуванням);
– сцинтиграфія (зокрема з внутрішньовенним контрастуванням);
– ультразвукові дослідження, зокрема з проведенням доплерографії;
Ендоскопічні дослідження:
– гастроскопія;
– езофагодуоденоскопія;
– дуоденоскопія;
– ректороманоскопія;
– колоноскопія;
– цистоскопія;
– артроскопія;
– гістероскопія;
– бронхоскопія;
– кольпоскопія.
Функціональні дослідження:
– електрокардіографія (ЕКГ);
– електроенцефалографія (ЕЕГ);
– спірографія;
– холтерівське моніторування.
Офтальмологічні дослідження:
– офтальмометрія (кератометрії)
– офтальмоскопія;
– рефрактометрія;
– діоптриметрія;
– периметр поля зору.
Ольга Новикова
