Корисні властивості м’яти. Коли її слід збирати

Районовано 12 сортів

У культурі найчастіше трапляється м’ята перцева. Її також називають холодна м’ята, холодянка, м’ята англійська. М’яту перцеву (Mentha piperita) створено шляхом гібридизації диких видів м’яти водяної (Mentha aguatica) і м’яти колосистої (Mentha spicata) у XVII ст. Англії. Відтоді її культивують у багатьох країнах світу, зокрема в Україні.

Це багаторічна трав’яниста рослина висотою 50-70 см з гладким стеблом і яйцевидно-ланцетними, загостреними листками. Квітки червоно-рожеві, а частіше біло-рожеві, залежно від сорту, розташовані на кінцях стебла колосовидним суцвіттям. Цвіте з кінця червня до вересня. Має сильний пряний аромат і освіжаючий, охолоджуючий смак.

В Україні районовано 12 сортів м’яти. Деякі з них (“Прилуцька-6”, “Лубенчанка”, “Прилуцька карвон”, “Уфайчанка”) вирощуються у промислових масштабах у фітоугіддях Полтавської, Житомирської областей переважно для фармацевтичних підприємств.

Розмножується м’ята перцева вегетативним шляхом, оскільки вона дає дуже мало насіння. Для розмноження використовують надземні сланкі пагони та вкорінені відростки.

Коли збирати листя

М’ята – невибаглива рослина. У районах з м’якими зимами і великим сніговим покривом добре зимує і може культивуватися на одному місці багато років. З лікувальною метою збирають листя м’яти під час масового цвітіння (липень-серпень).

М’ята перцева цвіте з кінця червня до вересня. Сушать сировину в тіні або під навісом, розстилаючи тонким шаром, і зберігають у скляному посуді.

Вся надземна частина м’яти перцевої (стебло, листя, квітки) містить ефірну олію (в листі – 2,4-2,7%, в стеблах – 0,3%, в суцвіттях – 4-6%). Крім того, в надземній масі м’яти виявлено вітамін С, каротин, мікроелементи (мідь, марганець) та інші корисні речовини. Головний компонент ефірної олії – ментол (45-75%), широко використовуваний в медицині.

Завдяки своєму біохімічному складу м’ята заспокійливо діє на нервову систему, сприяє травленню, поліпшує серцеву діяльність, діє як потогінний засіб, допомагає при нудоті, як кажуть в народі, холодить у роті, але розігріває кишечник. Настої й відвари м’яти підвищують апетит, справляють болезаспокійливу й антисептичну дію, застосовуються при бронхіті, невралгіях, зубному болі, опіках, захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

Як приготувати варення

Згадаймо м’ятні таблетки, м’ятну олію, м’ятну воду, зубні краплі. Олія м’яти входить до складу зубних паст, порошків. Відвар м’яти використовують при випіканні печива (20-30 г на 1 л води). Кондитерські фабрики випускають м’ятні цукерки, які багато хто з нас бере з собою в поїздки як засіб проти закачування.

Настій м’яти можна легко приготувати в домашніх умовах. 2 ст. ложки листя м’яти залити 0,5 л окропу, настояти 30-40 хвилин (найкраще в термосі, але можна і в чашці, чайнику або каструльці з кришкою), вживати по 150 мл двічі на день за півгодини до їди. А тим, хто любить ранкове та вечірнє чаювання, сподобається варення з м’яти – дуже смачний і корисний десерт. Для його приготування будуть потрібні ягоди малини – 1 кг (свіжі) або 1 л (заморожені), листя м’яти (подрібнене) – 50 г (свіже) або 4 ст. ложки (висушене), цукор – 1 кг. Ягоди малини і листя м’яти засипати цукром, витримати протягом 3 годин, потім варити до готовності в один прийом (приблизно 5 хвилин), аж поки сяде піна.

Готове варення в гарячому вигляді розфасувати в підготовані сухі стерильні банки на 0,5 см нижче верху горлечка, закупорити, перевірити герметичність закупорки. Охолодження – повітряне. Вихід: 3 банки по 0,5 л.

Якщо немає малини, можна використовувати суницю (полуницю). М’ятно-ягідне варення допоможе побороти застуду, поліпшити самопочуття. Після такого чаювання втоми – наче й не було. Така вона, м’ята – корисна і невибаглива. Один раз посадив – і власні ліки під рукою на багато років.

Іван Шульц, колекціонер цілющих трав і рослин.

с. Вільховець, Звенигородський район, Черкаська область