Ключові тези:
- До кінця року хліб масових сортів може подорожчати на 5–10%.
- Здешевшання борошна повністю нівелюється стрибком витрат на логістику та автономну генерацію.
- Висока конкуренція серед 3 000 пекарень та державне обмеження торговельної націнки до 10%.
Також цікаво: Оселедець +114%, а масло +91%: як подорожчали продукти з початку війни
Чому хліб дорожчає, якщо борошно дешевшає
Як повідомив президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко в коментарі «Українському радіо», борошно займає лише близько 20% у структурі собівартості хліба. Попри вдалий врожай та складнощі з експортом, які з червня знизили внутрішні ціни на борошно на 10%, це не змогло зупинити загальне зростання вартості продукту.
Головними чинниками ціноутворення залишаються супутні витрати виробників:
- Логістика та пальне: через подорожчання пального логістична складова у собівартості одного батона зросла на 60 копійок, тоді як економія на дешевшому борошні дала лише 50 копійок компенсації.
- Енергоносії: використання генераторів під час відключень світла робить кожен кіловат електроенергії уп’ятеро дорожчим за мережевий.
- Військові ризики: підприємства змушені регулярно інвестувати у захисні споруди, закупівлю додаткових потужностей та відновлення після обстрілів.
Наразі середня споживча ціна на традиційний житньо-пшеничний хліб становить близько 60 грн/кг, а стандартний батон вагою 0,5 кг коштує орієнтовно 35 грн.
Конкуренція та кадровий голод у галузі
Запобіжником від різкого та необґрунтованого стрибка цін залишається жорстка конкуренція — в Україні працює близько 3 000 виробників хліба (від великих комбінатів до крафтових пекарень). Крім того, на масові соціальні сорти хліба діє державне обмеження торговельної націнки — не більше 10%.
Водночас галузь стикається з гострою нестачею кадрів. На підприємствах спостерігається дефіцит водіїв, пекарів та технологів. Щоб утримати безперервне виробництво для потреб населення та ЗСУ, робітники часто суміщають кілька обов’язків, а роботодавці намагаються підвищувати зарплати для бронювання критично важливих працівників.
Зростання цін на хліб до кінця року на 5–10% є вимушеним кроком для збереження рентабельності пекарень. Стримувати подальше подорожчання вдається лише завдяки державній регуляції націнок та високій конкуренції між виробниками, проте енергетична та логістична складові залишаються основними факторами тиску на гаманці покупців.
Читають зараз:
