Ключові тези:
- Законопроєкт №16013 пропонує нову статтю 200¹ Кримінального кодексу про передачу платіжних інструментів для злочинних цілей.
- За передачу власної картки або доступу до рахунку для шахрайства пропонують штраф від 5 100 до 7 000 гривень.
- За купівлю, зберігання чи збут чужих карток або даних може загрожувати до 170 тисяч гривень штрафу або до 6 років ув’язнення.
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт № 16013, який суттєво посилює відповідальність за незаконний обіг платіжних інструментів та запроваджує нову статтю 200¹ до Кримінального кодексу України. Попри те, що документ розроблявся для ліквідації мереж «дропів» (осіб, які продають чи здають в оренду свої рахунки шахраям і нелегальним гральним закладам), юристи попереджають про серйозні приховані ризики для звичайних українців.
Розповідаємо, хто може потрапити під удар, якими будуть штрафи та терміни ув’язнення, і як захистити себе, з посиланням на Судово-юридичну газету.
Раніше ми пояснювали, як не попасти під фінмоніторинг банків.
Хто такі «дропи» та чому за них взялися?
Схема із «дропами» (або «грошовими мулами») стала основою для функціонування нелегальних кол-центрів, фішингових сайтів та тіньових обмінників. Шахраї купують або орендують картки у студентів, пенсіонерів чи безробітних за кілька тисяч гривень на місяць, щоб через них «відмивати» нелегально зароблені гроші.
Новий законопроєкт має на меті повністю знищити цей чорний ринок рахунків, караючи не лише організаторів схем, а й тих, хто добровільно віддає свої платіжні дані.
Приховані пастки законопроєкту про “дропів”: чому ризикують звичайні громадяни?
Експерти та правознавці виділяють кілька критичних нюансів у поточному тексті документа, які можуть створити проблеми для законослухняних користувачів банків:
- Побутова передача карток родичам. Багато українців звикли передавати пластикові картки дітям для покупок або надавати доступ до мобільних додатків (наприклад, «Приват24» чи «Monobank») літнім батькам для оплати комунальних послуг. Формально це порушує правила комерційних банків, а з ухваленням нового закону може стати підставою для зацікавленості з боку правоохоронних органів.
- Труднощі з доведенням «відсутності умислу». Законопроєкт карає за передачу даних рахунку із метою вчинення злочину. Проте, якщо через рахунок людини хоча б раз пройдуть брудні гроші (через участь у сумнівних P2P-платформах, криптообмінниках або внаслідок зламу акаунту), власнику картки буде вкрай важко довести правоохоронцям, що він не мав злочинного наміру.
- Автоматичне блокування рахунків. Фінмоніторинг банків та слідчі органи зможуть миттєво заморожувати всі рахунки підозрюваної особи ще на етапі досудового розслідування. Це означає, що людина може залишитися без будь-яких безготівкових коштів до остаточного з’ясування обставин.
Які фінансові санкції та терміни загрожують порушникам?
У разі ухвалення законопроєкту № 16013 у другому читанні та в цілому, Кримінальний кодекс поповниться жорсткими мірами покарання:
- За передачу власної картки чи доступу до неї для використання у злочинних махінаціях передбачено штраф від 5 100 до 7 000 гривень (за супутніми нормами фінансового законодавства стягнення можуть сягати й 17 000 грн).
- За купівлю, зберігання або збут чужих банківських карток чи конфіденційних платіжних даних правопорушникам загрожує штраф до 170 000 гривень або позбавлення волі на строк до 6 років.
- За повторне правопорушення або діяльність, вчинену організованою групою, передбачено безальтернативне ув’язнення на строк від 6 до 8 років.
- За підробку платіжних документів чи незаконні операції з електронними грошима каратимуть штрафом до 85 000 гривень або тюремним терміном до 4 років.
Базові правила безпеки: як не стати фігурантом справи “дропів”
Оскільки документ перебуває на стадії доопрацювання перед другим читанням, народні депутати ще можуть внести правки, які чіткіше розмежують побутове використання карток від кримінального промислу.
Поки закон не ухвалено остаточно, фахівці закликають суворо дотримуватися правил платіжної гігієни.
- Ніколи не здавати рахунки в оренду та не погоджуватися на легкий заробіток за «транзит» чужих коштів.
- Не передавати стороннім особам свої логіни, паролі, CVV-коди та одноразові SMS-підтвердження від банку.
- По можливості уникати передачі фізичних карток навіть близьким родичам — натомість краще налаштувати офіційний сімейний доступ або випустити додаткову картку на ім’я члена родини.
Читайте також:
