Ключові тези:
- Не кожен антикваріат коштує дорого: навіть рідкісний китайський вентилятор 1960-х років на аукціоні оцінили лише у 20 євро.
- Старі радянські документи можуть бути справжнім скарбом: окремі службові брошури та секретні матеріали продають за сотні тисяч гривень.
- Перед тим як викидати архіви, уважно перегляньте їх: особливу цінність можуть мати документи з позначками «Для службового користування» або «Секретно».
Про війну з горобцями
Минулого разу ми з калькулятором підбивали вартість речей у моїй квартирі. Порахували і бар, і книжки. І ось я зупинився біля вентилятора. Купив я його у літньої жінки за безцінь. Він чавунний, важкий – кілограмів десять чесного металу!
— Чоловік покійний привіз його з Китаю. На початку 60-х. Коли всіх радянських фахівців звідти виганяли. Він був агрономом. Казав, головний клопіт у них тоді був — горобців ганяти. І агрономи радянські не потрібні.
Вам буде цікаво: Капітал у шафі: які старі речі та книги колекціонери скуповують за тисячі гривень
Вдома я, крекчучи, поставив «гіганта» на почесне місце. Увімкнув — він почав гудіти так, ніби вирішив провітрити не кімнату, а цілий квартал. Я сів поруч і замислився. 60-ті у Китаї. Треба сказати, що це був час «Великого стрибка». Грандіозного економічного експерименту.
Великий Керманич вирішив для початку виплавити рекордну кількість сталі, змусивши плавити метал кожного китайця, а з цього металу робити собі трактори. План простий. А тому гарний.
Селянам спорудили біля хатин по плавильному цеху. Там вони намагалися варити сталь. В результаті половина селян виплавила не сталь, а чортзна-що.
Попутно боролися з оголошеними партією «чотирма шкідниками» — пацюками, мухами, комарами та горобцями. Після цього шкутильгали до клубу і приділяли час політосвіті. Записували вислови товариша Мао. На обробку рисових полів часу не залишалося, і вони стали занедбаними.
Як і слід було очікувати, під час «Великого стрибка» з голоду померли мільйони китайців. Так ось, про війну з горобцями.
Китайські вчені підрахували, що від горобців величезна шкода. Вони, мовляв, скльовують все зерно в Китаї. І голод у країні виключно через цих пернатих, а аж ніяк не через «мудре» керівництво. І все населення дружно почало знищувати горобців.
Селяни, городяни, робітники та школота мусили кричати, бити в тази і барабани, розмахувати жердинами та ганчірками, стоячи на дахах будинків, щоб лякати горобців і не давати їм сідати. Стомлені птахи падали на землю мертвими.
Напоказ виставлялися фотографії з горами мертвих горобців заввишки у кілька метрів.
Потім виявилося, що горобці — птахи корисні й скльовують усіляких шкідливих комашок.
У 1960 році сільськогосподарські шкідники розплодилися в такому обсязі, що за ними вже важко було розглянути і зрозуміти, яку саме сільгоспкультуру вони пожирають у цю мить.
І ось у розпал всього цього безумства в Шанхаї продовжувала працювати фірма Wahson. Вона з’явилася ще 1918 року. Спочатку це була невелика майстерня, де поралися з генераторами змінного струму та електромоторами. Її господар Ян Цзічуань до того навчався ремеслу у єврейських ювелірів, які жили в Шанхаї. Навчився, мабуть, точності, розважливості та головному принципу нормального майстра: якщо вже зробив річ — нехай вона працює довше, ніж держава, за якої її зробили.
Потім Ян Цзічуань зробив перший китайський електричний вентилятор. І почалося.
Вентилятори Wahson почали успішно конкурувати із західними фірмами, отримували нагороди на міжнародних виставках і продавалися далеко за межами Китаю.
Потім, звісно, прийшли комуністи. Фірму націоналізували. Але вентилятори продовжували робити. І один із них на початку шістдесятих потрапив до радянського агронома.
І тут починається цікава горобина історія.
Вже років десять російська пропаганда розповідає, що саме тоді Радянський Союз урятував Китай від голоду, відправивши туди кілька вагонів… горобців! Я вирішив перевірити цю легенду. Витратив на це кілька днів. Перелопатив російськомовний інтернет. Публікацій – понад сто тисяч. І майже скрізь кочує одна й та сама фраза: «Увійшовши в становище країни, яка зазнає справжньої екологічної катастрофи, влада Радянського Союзу відправила туди кілька вагонів із спійманими горобцями. «Переселенці», що прибули в Китай, швидко адаптувалися і розплодилися, враховуючи величезну кормову базу».
Але я не знайшов жодного офіційного паперу. Адже зловити кілька вагонів горобців — це не банку грибів передати через провідника. У такій операції неминуче залишилися б документи і свідки.
Я навіть переклав цю історію англійською і поліз до англомовного інтернету. Там вона також зустрічається. І теж без жодного імені, документа або посилання на архів.
Тобто російська пропаганда не просто вигадала чергову казку про радянську велич. Вона розмножила її в такій кількості, що пошуковик видає десятки тисяч підтверджень, кожне з яких переписане з попереднього. Глибинний народ читає, гордо випинає груди: ось які ми були! Навіть Китай з голоду врятували горобцями. Але це все брехня. Ой, відволікся.
Я нарешті вирішив подивитися, скільки такий вентилятор коштує. Справжній раритет, що пережив розпад двох імперій! «Ну, – думаю, – коштує не менше 500 доларів, розбагатію!»
Поліз на інтернет-аукціони. Знайшов такий самий у Сербії. Ціна – 20 євро! Працює, як звір, дме так, ніби сам товариш Мао наказав йому перевиконати план прохолоди, а коштує копійки. Тьху.
Не викидайте старі папери
А тепер уявіть іншу, цілком типову, історію. Помер літній радянський фахівець — агроном, військовик або дипломат. Удова розбирає квартиру. Важкий вентилятор залишає: «Шкода викидати, адже працює, продам за пару грошей». А стопку непоказних службових брошур відправляє прямо у відро для сміття. І робить фатальну помилку!
Бо вентилятор коштує 20 євро. А папери, схожі на макулатуру, можуть виявитися «золотими». На обкладинці нудно написано: «Політичне управління Середньоазіатського військового округу. Інформаційний бюлетень. Для службового користування. Алма-Ата, 1986 рік» .
Здається, суха бюрократія. А всередині – секретні зведення військової розвідки про Китай часів холодної війни: аналітика, карти, моральний стан військ. Їх друкували мізерними тиражами і після прочитання мали знищувати. Нещодавно комплект із семи таких брошур на аукціоні виставили майже за мільйон гривень! Чи куплять його за ці гроші — не знаю.
А ви будьте обережні зі службовими радянськими паперами. Особливо, якщо на них стоїть штемпель «Секретно. Після прочитання спалити».
Запитання та відповіді
Чи всі старі радянські документи мають колекційну цінність?
Ні. Найбільше цінуються рідкісні документи, видані невеликими тиражами, особливо службові бюлетені, військові матеріали, секретні або відомчі видання.
Чому старий вентилятор виявився дешевшим за папери?
Попри поважний вік і цікаву історію, подібні вентилятори досить часто трапляються на міжнародних аукціонах. Натомість окремі службові документи існували в одиничних екземплярах і майже не збереглися.
Які старі папери не варто викидати?
Слід уважно переглянути архіви, якщо серед них є документи зі штампами «Для службового користування», «Секретно», «Після прочитання спалити», військові бюлетені, відомчі звіти чи інші рідкісні видання.
Чи можна дорого продати радянські речі?
Так, але далеко не всі. Найбільшу цінність мають предмети або документи, що є рідкісними, добре збереглися та викликають інтерес у колекціонерів.
Як дізнатися реальну вартість старих документів?
Перед продажем варто перевірити спеціалізовані аукціони, каталоги колекціонерів або звернутися до експертів з оцінки антикваріату й історичних документів.
Читайте також:
