Ключові тези:
- Міноборони роз’яснило, чим відрізняються відстрочка від мобілізації та бронювання працівників.
- Понад 90% відстрочок продовжуються автоматично, а заяви на їх продовження ТЦК більше не приймають.
- До 1 вересня триває перегляд статусу критично важливих підприємств, через що частина працівників ризикує втратити бронювання.
Як пояснили у Міноборони, обидва механізми надають право на тимчасове звільнення від призову під час мобілізації, однак застосовуються за різних обставин.
Відстрочка надається військовозобов’язаному через особисті підстави, тоді як бронювання пов’язане виключно з професійною діяльністю працівника на підприємстві, яке має статус критично важливого для потреб держави чи забезпечення функціонування економіки.
Раніше ми розповідали, як змінилися правила мобілізації в липні.
Хто має право на відстрочку та як її оформити?
У Міноборони нагадали, що перелік підстав визначає стаття 23 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Серед них — утримання трьох і більше дітей, стан здоров’я, навчання за денною формою та інші соціальні обставини, передбачені законодавством.
Ініціатором оформлення відстрочки є виключно сам військовозобов’язаний.
Найзручніше подати заяву через застосунок “Резерв+” — для категорій, доступних онлайн. Також оформлення або продовження відстрочки доступне через будь-який Центр надання адміністративних послуг.
У відомстві окремо наголосили: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки більше не приймають заяви саме на продовження відстрочки.
Як зараз підтверджують право на відстрочку?
За інформацією Міністерства оборони, понад 90% відстрочок продовжуються автоматично. Державні реєстри самостійно перевіряють наявність законних підстав, після чого відповідна інформація оновлюється в електронному військово-обліковому документі.
Наразі така процедура працює для 22 категорій відстрочок. Якщо інформацію необхідно уточнити або оновити особисто, відповідну заяву слід подати через ЦНАП.
Хто оформлює бронювання працівників?
На відміну від відстрочки, бронювання самостійно оформити не можна. Відповідальність за процедуру покладається на роботодавця.
Керівники або уповноважені представники критично важливих підприємств подають документи через портал “Дія”.
Для більшості працівників бронювання оформлюють строком до 12 місяців, після чого процедуру необхідно проходити повторно.
У Міноборони підкреслили, що головна різниця між двома механізмами полягає у підставах отримання, особі, яка ініціює оформлення, а також строках дії. Якщо відстрочка діє доти, доки існують законні підстави, то бронювання оформлюють лише на визначений термін.
Чому у 2026 році сотні тисяч заброньованих працівників опинилися в зоні ризику?
В Україні триває перегляд умов бронювання для підприємств, які раніше отримали статус критично важливих.
За даними Мінекономіки, станом на травень в Україні налічувалося близько 1,37 млн працівників, які отримали «броню». Експерти вважають, що зараз приблизно 500–700 тисяч військовозобов’язаних ризикують її втратити
Офіційної оцінки масштабів перегляду держава поки не оприлюднила.
Перевірка всіх рішень щодо надання підприємствам статусу критично важливих має завершитися до 1 вересня.
Якщо компанія не підтвердить відповідність оновленим критеріям, вона втратить такий статус, а її працівники — право на бронювання.
Нагадаємо, що у 2026 році мінімальний показник зарплати заброньованого працівника – 25 941 грн. Для підприємств, розташованих на прифронтових територіях, встановлено нижчий поріг — 21 618 грн.
Читайте також:
