Ключові тези:
- Попри регулярне підвищення середньої пенсії у гривневому еквіваленті, її реальний розмір відносно заробітних плат невпинно зменшується.
- Коефіцієнт заміщення (відсоток від колишнього заробітку на пенсії) в Україні впевнено впав нижче критичної позначки у 30%.
- Головна причина занепаду системи — гострий демографічний дисбаланс, за якого кількість офіційних працівників майже зрівнялася з кількістю пенсіонерів.
- Чинна математична формула розрахунку та індексації виплат штучно стримує їхнє зростання, не дозволяючи наздогнати ринкові оклади.
Також цікаво: Пенсіонерам не доплачують роками: як домогтися підвищення пенсії
Що насправді відбувається з виплатами
За останніми статистичними даними Пенсійного фонду України, середня пенсія в країні зафіксувалася на рівні 7 236,49 грн. Проте ця гарна цифра не повинна вводити в оману. Поки Кабмін звітує про збільшення бюджетів, купівельна спроможність громадян похилого віку тане. Рівень забезпечення літніх людей визначається не сумою в гаманці, а тим, який відсоток від середнього міського заробітку ця сума становить. І цей відсоток стрімко скорочується.
Що таке коефіцієнт заміщення та чому він тане на очах
Коефіцієнт заміщення — це фінансовий індикатор, який показує, яку частку від свого звичного робочого доходу людина отримує, виходячи на заслужений відпочинок. У європейській практиці нормальним вважається показник від 40% і вище: якщо ви заробляли 30 тисяч гривень, то ваша пенсія має становити щонайменше 12 тисяч. Для звичайних українців така пропорція залишається недосяжною мрією, оскільки реальні виплати суттєво відстають від цього стандарту.
Що кажуть цифри
Щоб побачити реальний масштаб регресу, достатньо порівняти офіційні дані ПФУ за два часові періоди:
- В січні 2020 року середня заробітна плата в країні становила 9 581,38 грн, а середня пенсія — 3 082,98 грн. Тобто держава забезпечувала літнім людям 32,2% від середнього доходу.
- В поточному році, січні 2026 року, середня зарплата зросла до 21 876 грн, натомість середня пенсія піднялася лише до 6 544,62 грн. Це становить усього 29,92%.
Це вказує на те, що розрив між доходами тих, хто працює, та тих, хто перебуває на заслуженому відпочинку, стає дедалі глибшим.
Чому зростання заробітних плат не рятує солідарну систему
За логікою солідарної моделі, якщо зростають легальні оклади, то автоматично мають збільшуватися надходження від єдиного соцвнеску (ЄСВ), а за ними — і пенсії. Проте в Україні цей ланцюжок розірваний з двох причин. Причина в тому, що законодавча формула індексації побудована так, що річний приріст зарплат у країні ніколи не призводить до аналогічного та пропорційного збільшення виплат.
Також важливо, що в країні критично зменшилася кількість легальних платників податків. У грудні 2020 року внески до ПФУ сплачували 12,8 млн осіб, які утримували 11,1 млн пенсіонерів (тобто 100 працівників забезпечували 87 літніх людей). Наприкінці 2025 року ситуація стала катастрофічною: кількість платників упала до 10,7 млн, тоді як отримувачів пенсій залишилося 10,2 млн. Тепер на 100 офіційних працівників припадає вже 95 пенсіонерів.
Сучасна пенсійна модель України опинилася в глухому куті через демографічну кризу. За нинішнього співвідношення працюючого населення до кількості отримувачів соціальних виплат жодні косметичні реформи чи точкові перерахунки від ПФУ не здатні зупинити падіння рівня життя літніх людей. Без радикальних змін у структурі економіки, виведення бізнесу з тіні та створення нових легальних робочих місць, відставання пенсій від реальних ринкових зарплат лише посилюватиметься. Тож мільйони громадян опиняться на межі бідності.
Читати зараз:
