Ключові тези:
- Верховна Рада вже підтримала в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу №15150, який може кардинально змінити засади щодо майна, приватності та цифрових прав.
- Критики документа попереджають про ризики для власників нерухомості, журналістів, відкритих реєстрів і людей, які через війну втратили контроль над своїм майном.
- Найбільше занепокоєння викликають норми про “право на забуття”, “посідання” майна та можливість набуття власності через тривале фактичне користування.
Новий Цивільний кодекс — базовий документ, який визначає правила щодо права власності, спадщини, бізнесу, сімейних відносин, персональних даних і захисту репутації. Саме цей документ регулює, як людина володіє квартирою, землею чи будинком, а також як суди оцінюють приватне життя та цифрові права громадян.
Проект нового Цивільного кодексу України № 15150 було зареєстровано у Верховній Раді 9 квітня 2026 року. Уже 28 квітня парламент підтримав його в першому читанні, а зараз документ готують до другого читання.
Юристи та правозахисники застерігають: деякі положення документа можуть здаватися незначними, але на практиці здатні суттєво змінити правила для власників майна, підприємців, журналістів та громадян.
Найбільше занепокоєння викликає те, що наслідки нових норм люди можуть відчути вже після їхнього ухвалення, попереджає у своєму дописі в ФБ провідний аналітик ЕАЦ і громадський діяч Владислав Смірнов.
Раніше ми розповідали, що в Міноборони готують реформу мобілізації.
Що викликає найбільше занепокоєння у новому Цивільному кодексі?
Однією з найбільш дискусійних норм стала стаття про так зване “право на забуття”. Як зазначає автор, проєкт дозволяє вимагати видалення інформації з пошукових систем і баз даних не лише у випадку недостовірних даних, а й тоді, коли інформація “втратила суспільний інтерес”.
Критики попереджають, що така норма сприятиме приховуванню минулих корупційних історій, зв’язків з підсанкційним бізнесом або проблемних репутацій компаній та посадовців. У результаті українцям стане складніше перевіряти забудовників, бізнес-партнерів чи кандидатів на державні посади.
Як нові правила можуть вдарити по відкритих даних?
Окремі положення кодексу стосуються “цифрового образу” людини та компаній. Фахівець вважає, що це ускладнить автоматичну обробку відкритих державних реєстрів, зокрема судових рішень, санкційних списків, декларацій та корпоративних зв’язків.
Експерт наголошує: саме відкриті дані є одним із головних інструментів боротьби з корупцією та шахрайством. Обмеження їхнього використання створить додаткові ризики для бізнесу та громадян.
Які новий Цивільний кодекс створить проблеми журналістам?
Критика стосується і норм про “інформаційний спокій” та розширеного права на відповідь. Юристи побоюються, що ці положення можуть використовуватися для тиску на ЗМІ навіть у випадках правдивих журналістських розслідувань.
Йдеться про можливі SLAPP-позови — стратегічні судові атаки проти редакцій, журналістів та активістів. На думку Смирнова, це призведе до самоцензури, особливо серед регіональних ЗМІ та в невеликих розслідувальних проектах.
Що таке “посідання” і чому воно викликає тривогу?
Однією з найбільш резонансних новацій став інститут “посідання”. Проєкт визначає його як фактичний контроль над майном навіть без юридичного титулу.
Юристи звертають увагу на норму, за якою посідання нерухомості може встановлюватися через “зайняття, огородження, обробку або інші дії”, що забезпечують контроль над об’єктом.
Критики вважають, що в умовах війни це створює ризики для військових, ВПО, біженців та власників майна на окупованих територіях. Якщо людина тривалий час фізично не контролює житло чи землю, інша особа може спробувати оформити фактичне користування як юридично значущий статус.
Чи можна буде втратити майно через тривале користування ним іншими людьми?
Проєкт також передбачає механізм набувальної давності. Згідно зі статтею 442, людина, яка “добросовісно” володіє нерухомістю протягом 10 років, може претендувати на право власності через суд.
Критики документа наголошують: у воєнних реаліях це особливо небезпечно. Власники житла можуть роками перебувати на фронті, за кордоном або на окупованих територіях і фізично не мають змоги контролювати своє майно.
Тому правозахисники закликають у другому читанні переглянути окремі положення щодо майна військовослужбовців, переселенців, спадкоємців та мешканців окупованих територій.
Чому екологи та правозахисники виступають проти нового Цивільного кодексу?
За даними ZAXID.NET і Greenpeace Україна, документ створить ризики для лісів, узбереж, пам’яток археології та історичних територій, частина яких досі не внесена до кадастрів або містить помилки в реєстрах.
Крім того, правозахисні організації критикують проєкт через підходи до обмеження цивільної дієздатності людей з інвалідністю та відсутність окремих гарантій для вразливих груп.
Нагадаємо, крім вже згаданого, новий Цивільний кодекс, спричинив хвилю дискусій через низку норм про розлучення, “доброзвичайність” та зміну прізвища після шлюбу.
Читайте також:
