Ключові тези:
- Попередні спроби державного регулювання цін на ліки не дали сталого результату через відсутність комплексного економічного механізму.
- Без податкових змін і фінансових компенсацій виробникам та аптекам контроль цін ризикує залишитися формальністю.
Нещодавно в уряді вкотре заявили, що візьмуть ціни на ліки під контроль. Але слова і наміри – це одне, а реалізація задуманого – зовсім інша річ. Тим більше, якоїсь конкретики з цього питання не пролунало. Станом на сьогодні лише оприлюднено певний перелік кроків, які мають стабілізувати зростання цін на медичні препарати.
Вам буде цікаво: Ліки безкоштовно або зі знижкою: які препарати можна отримати в аптеці за пільговою ціною у 2026 році
Зокрема, передбачається, що буде визначено список ліків, за якими МОЗ разом із Державною службою з лікарських засобів постійно відстежуватимуть ціни в аптеках і подаватимуть Кабміну щотижневі звіти. Однак як саме це буде працювати, не зовсім зрозуміло.
Ініціатива не нова
Рішення щодо обмеження цін на ліки не є новим. Ще в березні 2025 року МОЗ оприлюднило список із 100 ліків, ціни на які мали знизитися на від 10 до понад 50%.
Вже у квітні 2025 року цей перелік було поповнено ще на понад 100 лікарських засобів, середній розмір знижки на які склав близько 20%.
За відгуками наших читачів, спочатку вартість цих ліків дійсно було знижено, але згодом ціни знов стрибнули вгору. Приміром, навесні минулого року той же корвалол можна було придбати за 60 гривень. А вже зараз за цей заспокійливий засіб люди вимушені платити понад 80 гривень. Чому це ніхто не контролює, незрозуміло.
Чому це не працює?
Як вважають експерти, причина полягає в тому, що механізм зниження цін на лікарські засоби не врахував ринкову динаміку. Адже жодних компенсацій ані для виробників фармацевтичної продукції, ані для аптек не було запропоновано. А в програшу знову опинилися пацієнти, для яких ліки як були, так і залишаються дорогими.
На думку спеціалістів, стабілізація цін не здійснюється лише урядовими обмеженнями. Це досягається цілим комплексом заходів. Наприклад, введенням податкових змін, зниженням ПДВ, акцизів і митних платежів на сировину для виробництва фармпродукції. Тобто для зниження цін на ліки потрібні бюджетні кошти та ухвалення низки дієвих адміністративних рішень. А обмежити ціни лише урядовою постановою можна тоді, коли у власності держави є великі виробничі потужності та джерела покриття збитків від такої «заморозки».
Залишається сподіватися, що анонсований механізм нагляду за фармринком не стане контролем заради контролю.
Ліки на АЗС?
Серед нововведень також можна виділити такі:
- тепер медпрепарати, на які не потрібен рецепт лікаря, можна буде купити не лише в аптеках, а й на автозаправках (мета – знизити ціни на безрецептурні ліки);
- аптеки, що працюють у державних лікарнях, тепер зобов’язані мати в продажу ліки за найнижчими цінами (три найдешевші варіанти з Нацкаталогу цін для препаратів з однаковим складом, дозуванням та формою випуску), це допоможе не переплачувати за дорогі бренди, коли є доступні аналоги.
Ми всі сподіваємося, що посилений контроль не залишиться лише на папері. Адже для пенсіонера турбота про здоров’я — це не розкіш, а питання виживання.
Читайте також:
