Ключові тези:
- Основні комунальні послуги в орендованій квартирі зазвичай оплачує орендар, але все вирішує договір.
- Власник не має права перекладати на нового мешканця старі борги чи зайві послуги.
- Чіткі домовленості перед заселенням допоможуть уникнути фінансових конфліктів.
Багато українців орендують житло, оскільки не мають власного помешкання або вимушено залишили його. Винаймачі вносять щомісячну обумовлену плату, а от питання комуналки може викликати дискусії. Пояснюємо, хто і за що має платити при оренді житла з посиланням на Цивільний кодекс України.
Раніше ми розповідали, чи втрачають українці, які порушили закон, право на спадщину.
За що повинен платити орендар?
Відповідно до частини 3 статті 815 Цивільного кодексу України, у стандартній ситуації витрати на воду, газ та електроенергію покладаються на орендаря, якщо інше не прописано в договорі наймання. Спосіб розрахунку залежить від умов проживання.
У квартирах без лічильників власник може включати фіксовану суму за комунальні послуги до орендної плати й самостійно оплачувати рахунки. Якщо ж лічильники встановлені, орендар зазвичай знімає показники та оплачує спожите — напряму або через власника. При довгостроковій оренді рахунки можуть навіть оформлюватися на ім’я мешканця.
За відсутності лічильників орендар має право запропонувати їх установлення, однак це питання вирішується лише за згодою власника і часто потребує окремої домовленості щодо компенсації витрат.
За які послуги не повинен платити орендар?
Новий мешканець не несе відповідальності за борги попередніх орендарів.
Крім того, закон України «Про житлово-комунальні послуги» чітко визначає перелік обов’язкових платежів, до яких не входять додаткові сервіси.
Орендар не зобов’язаний оплачувати паркінг, охорону, інтернет, домофон чи кабельне телебачення, якщо він ними не користується.
Саме тому експерти радять ще до підписання договору детально прописати всі фінансові зобов’язання та виключити непотрібні пункти.
Читайте також:
