Чому починаються проблеми з пігментацією шкіри і чи можна зупинити цей процес, розповів дерматовенеролог Микита Агафонов.
Що таке вітіліго?
Вітіліго – це хронічна дерматологічна патологія, при якій на окремих ділянках шкіри (рідше – на слизових оболонках рота і статевих органів) виникають знебарвлені ділянки, колір яких може змінюватися від світло-рожевого до молочно-білого. Це відбувається внаслідок зниження в епідермісі кількості меланоцитів – клітин, що містять пігмент меланін.
Світлі плями можуть мати різну форму, розмір та локалізацію. Вітіліго здатне виникнути будь-де: на руках і ногах (крім долонь і підошв стоп), тулубі, обличчі, волосистій частині голови.
Плями мають тенденцію до збільшення і злиття, але при цьому зазвичай не сверблять і не лущаться. В абсолютній більшості випадків прояви вітіліго – це лише помітний косметичний дефект, що завдає людині психологічного дискомфорту.
Вперше симптоми вітіліго зазвичай виявляються у молодому віці – до 30 років, у теплу пору року – навесні чи влітку.
Чому виникає патологія?
В основі недуги лежить порушення утворення у клітинах шкіри пігменту меланіну, відповідального за її фарбування.
У той же час точну причину, через яку відбувається збій нормального вироблення меланіну, досі не виявлено. Вважається, що основну роль у появі плям відіграє спадкова схильність, посилена аутоімунною реакцією організму. При вітіліго імунна система людини атакує і руйнує власні клітини-меланоцити, в результаті з часом на шкірі з’являються ділянки без пігменту, що поступово збільшуються у розмірі. При цьому запустити аутоагресію здатні різні фактори:
- механічні травми шкіри;
- сонячний або хімічний опік;
- сильний стрес;
- вірусні інфекції;
- вживання деяких ліків;
- вплив агресивних хімічних речовин та несприятливих екологічних умов;
- дефіцит вітамінів та мікроелементів (наприклад, міді, цинку, кальцію, вітамінів Д, С, В12).
Також вважається, що активувати процес порушення пігментації здатні захворювання ендокринної та серцево-судинної систем, шлунково-кишкового тракту, печінки та нирок.
Чи можна позбутися недуги?
Діагностикою та лікуванням вітіліго займається дерматолог. Лікар проведе огляд (у тому числі і під ультрафіолетовою лампою), щоб унеможливити інші захворювання зі схожими симптомами – псоріаз, дерматит. У разі необхідності, пацієнт направляється на додаткові аналізи та обстеження (перевірка функції щитовидної залози, печінки та нирок, рівня заліза та глюкози в крові). Зрідка на підтвердження діагнозу проводиться біопсія – лабораторне дослідження невеликого шматочка шкіри.
До лікування вітіліго існують різні підходи, включаючи приймання вітамінів та імуномодуляторів, використання фото- та лазеротерапії, спеціальних мазей та кремів (із глюкокортикоїдами, інгібіторами кальциневрину), зрідка – хірургічне втручання (видалення плями та пересадка шкіри). Якщо, ймовірно, причиною депігментації стало внутрішнє захворювання, то в першу чергу лікують його. У цілому будь-який метод терапії спрямований на покращання стану шкіри та запобігання подальшому поширенню плям, але при цьому їх повного зникнення не відбувається.
Захищайте шкіру від сонця
Незважаючи на те, що вітіліго залишається не до кінця вивченою патологією, лікарі сходяться на думці, що під час сонячної активності пацієнтам зі знебарвленими ділянками шкіри та схильністю до їх появи варто бути обережними вдвічі, оскільки:
-
найчастіше вітіліго з’являється на тих ділянках, які зазнають регулярного впливу ультрафіолету (обличчя, кисті рук, плечі, шия);
-
ділянки шкіри без пігменту стають беззахисними, тому у людей із вітіліго вищий ризик отримання сильних сонячних опіків та розвитку раку шкіри.
Для профілактики розвитку вітіліго та його рецидивів рекомендується обов’язково користуватися сонцезахисними засобами із SPF не нижче 50.
