1. В’ячеслав Хурсенко народився у Дніпропетровську (зараз – Дніпро). Після заміжжя матері вдруге сім’я переїжджає до Луцька. Тут Хурсенко закінчив музичне училище за класом віолончелі, а потім медучилище за спеціальністю “фельдшер-акушер” і збирався вступати до медінституту. Але юнака більше приваблювала музика (першу пісню написав у 14 років), і Хурсенко поїхав до Львова вступати до консерваторії. На вокзалі він зустрів однокласника, у якого був гурт “Рандеву”, і почав виступати разом з ним.
2. У дитинстві Хурсенко привів додому ватагу циганських дітей, напував їх чаєм, пригощав солодощами. Коли виріс, ніколи не відмовляв у допомозі. Любив тварин, природу і завжди помічав те, повз чого інші проходили цілком спокійно.
3. В’ячеслав Хурсенко мав незвичайний тембр голосу, і в 1992 році він посів 2-ге місце у другому Всеукраїнському пісенному конкурсі “Червона рута”, здобув третє місце на фестивалі “Золотий шлягер”, у 1998 році отримав Гран-прі на “Пісенному вернісажі”.
4. Починаючи з 2004 року, Хурсенко перестав виступати як виконавець і повністю присвятив себе створенню пісень.
5. Дні народження В’ячеслав Хурсенко вважав за краще відзначати на рибалці з друзями – варили юшку, співали пісні під гітару. Іншим часом він сприймав риболовлю як можливість усамітнитися. І часто, приїжджаючи додому з уловом, він привозив нові пісні.
6. Дружина Хурсенка розповідала, що він був сором’язливим чоловіком. Коли його впізнавали на вулиці, зазвичай казав: “Я не Хурсенко. Просто схожий на нього. Ви переплутали”.
7. Якось Василь Зінкевич розповів Хурсенку про свою непросту долю – йому довелося самому виховувати синів. Під враженням від почутого Хурсенко буквально за ніч написав пісню “Соколята”* і запропонував її Зінкевичу. Однак той відповів, що не зможе її співати – надто тяжко це емоційно. І тоді Хурсенко почав виконувати її сам.
8. Уже в зрілому віці у Хурсенка виявили цукровий діабет, хоча ні в кого в роду такого діагнозу не було. Друзі розповідали, що це, мабуть, було наслідком того, що він все брав близько до серця, був дуже емоційною людиною. Хурсенко не любив несправедливості й не міг пройти повз, якщо поруч когось ображали.
9. З хворобою співак упокоритися не міг і не хотів, намагався жити, як раніше. Займався спортом і їздив на риболовлю, куди вирушив і в день смерті. Ймовірно, Хурсенку стало погано, сталася кома, і він упав у воду, а поряд у цей момент нікого не було. Йому було лише 43 роки.
Підготувала Ірина Сорокіна
Соколята
Крутилось пір’я на вітру.
І я згадав негоду ту,
В яку мене моя любов покинула.
Виймали жала із грудей
Очата двох моїх дітей.
І вся моя любов на них рікою хлинула.
Приспів:
Зростають у гніздечку соколята.
О Боже, ти за все мене прости!
О як я їх не хочу відпускати
У простори юнацької мети!
В роках моїх така велика сила,
Та долю не затримати нічим, —
Сини мої, візьміть мої вітрила
Та й батька не забудьте поміж тим!
Я спав роками у вогні,
Біда сивіла на мені,
І тільки мати у селі в сльозах журилася.
А я синочків обіймав
І сам у себе запитав:
О де ж ти, наша доле, забарилася?
