Що говорять в уряді?
Вже кілька заяв з цього приводу зробила міністерка соцполітики Оксана Жолнович. Вона зазначає, що в Україні повинна діяти одна універсальна соціальна допомога, яка об’єднає різні види підтримки, що існують зараз. При цьому міністерка зізнається, що сьогодні реальний прожитковий мінімум має бути не меншим за шість тисяч гривень (а за деякими оцінками він ще більший). Однак задекларований прожитковий мінімум, прописаний в бюджеті, складає в середньому на одну особу лише 2589 гривень. Зауважимо, що прожитковий мінімум для пенсіонерів взагалі становить 2093 гривні, начебто їм потрібно менше за інших.
Втім, міністерка каже, що підняти прожитковий мінімум до справжнього рівня сьогодні нереально. Адже до цього показника прив’язано безліч виплат, починаючи від пенсій і різних соціальних допомог, закінчуючи штрафами. Бюджет таке підняття не витримає. Тому нову універсальну допомогу в уряді хочуть прив’язати до певного базового доходу родини.
Як це працюватиме?
Розмір базової величини пропонують визначати таким чином. Якщо людина живе сама, його визначатимуть на рівні 100% і дорівнюватиме він, скажімо, тим самим 6 тисячам гривень. Якщо є родина з трьох людей – мама, тато, дитина, то, за словами міністерки, «перший мусить мати 100%, другому нарахують 70%, якщо це дитина, то це, звісно, 100%, бо на дитину видатки будуть трошки більші, якщо це людина з інвалідністю, також 100%, якщо це особа пенсійного віку, але в неї низька пенсія, це також 100%».
Тобто залежно від того, до якої категорії належить член родини, йому буде рахуватися 100% або 70% цього базового доходу.
– Тоді складаємо все, що ці люди отримують, – підсумовує Оксана Жолнович, – і дивимося, чи на кожного виходить такий базовий дохід. Якщо не виходить, різницю покриваємо цією уніфікованою соціальною допомогою.
Це передбачено проектом закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання базової соціальної допомоги та соціальних стипендій», що був викладений для обговорення на сайті Мінсоцполітики у вересні поточного року. Він передбачає, насамперед, заміну державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям на базову соціальну допомогу.
Розберемося на прикладі
Сьогодні розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом. Тобто спочатку беремо офіційний дохід кожного члена родини за шість місяців і виводимо середнє значення. А потім рахуємо прожитковий мінімум для такої родини.
Наприклад, є родина яка складається з одинокої працездатної матері, її 7-річної дитини та бабусі, яка є пенсіонеркою. В такому разі прожитковий мінімум на всю родину має скласти 7610 гривень, в тому числі:
-
прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2684 гривні;
- прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років – 2833 гривні;
-
прожитковий мінімум для непрацездатних осіб – 2093 гривні.
Отже, якщо середньомісячний дохід такої родини становить менше 7610 гривень, то така родина вважається малозабезпеченою і може претендувати на доплату від держави, щоб сукупний дохід був не менше зазначеної суми.
Якщо буде ухвалено новий закон…
Якщо ж буде ухвалено новий закон, то розмір базової соціальної допомоги визначатимуть як різницю між сукупним розміром базової величини для всіх членів сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї. На думку Оксани Жолнович, така базова величина на кожного члена сім’ї теоретично може становити 6 тисяч гривень. Але варто зауважити, що цю суму ще не ухвалено. В проекті закону прописано, що ця величина має встановлюватися законом про державний бюджет і бути не меншою, ніж 1,5 прожиткового мінімуму (а це на сьогодні все-таки менше, ніж 6 тисяч гривень, і тут ми все одно бачимо прив’язку до прожиткового мінімуму).
Втім пофантазуємо і уявимо, що це буде саме 6 тисяч гривень. В такому разі описана нами родина зможе претендувати на загальний місячний дохід в сумі не меншій ніж 18 тисяч гривень. Кожен член родини претендуватиме на суму, не меншу за 6 тисяч гривень:
-
перший член сім’ї – 100% від 6 тисяч гривень;
-
дитина – 100% від 6 тисяч гривень;
-
пенсіонерка – 100% від 6 тисяч гривень.
Тобто, за логікою урядовців, якщо така родина матиме офіційний сукупний місячний дохід (наприклад, зарплату матері та пенсію бабусі) менший, ніж 18 тисяч гривень, то держава буде доплачувати рівно стільки, щоб загальний дохід був не меншим за вказану суму. Припустімо, мама отримує мінімальну зарплату 6700 гривень, а бабуся отримує пенсію в розмірі 3300 гривень. В такому разі держава має доплачувати зверху ще 8 тисяч гривень на родину.
Окрім цього, законопроект передбачає, що для осіб, які набули право на пенсію за віком або які досягли пенсійного віку та не набули права на пенсійну виплату, розмір базової величини визначатиметься пропорційно їх страховому стажу:
-
якщо стаж лише 10 років – людина отримуватиме 60% від базової величини;
-
якщо стаж від 10 до 20 років – 70% базової величини;
-
якщо стаж від 20 до 30 років – 80% базової величини;
-
стаж 30 років і більший – 100% базової величини.
За нинішніх реалій все це звучить дещо фантастично.
Що буде з іншими соціальними виплатами?
Чи є тут якась каверза? На перший погляд реформа виглядає дуже привабливо. З одного боку, вона не така вже і радикальна. Просто замість прожиткового мінімуму допомога буде прив’язана до нового показника. Але якщо цей показник дійсно буде затверджено на рівні хоча б 6 тисяч гривень, то відповідна допомога суттєво зросте. Натомість, автоматично дуже багато сімей почнуть вважатися малозабезпеченими і претендуватимуть на таку допомогу.
Чи вистачить грошей у держави? Адже відомо, що у нас і так колосальний дефіцит бюджету. Імовірно, що у запропонованому законопроекті приховано якісь механізми, які на практиці для багатьох громадян дадуть негативний результат. Комусь додадуть, комусь навпаки – уріжуть, з когось взагалі знімуть.
Наприклад, законопроект передбачає, що всі види соціальних стипендій будуть виплачуватися з урахуванням нової базової соціальної допомоги. Це, зокрема, стосується стипендій, які передбачені спеціальними законами, що визначають статуси чорнобильців та ветеранів війни. До того ж, за логікою авторів запропонованого закону, звичайні студенти відтепер не будуть отримувати ніякої стипендії, якщо їхні батьки достатньо заробляють.
Окрім цього, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, а також допомогу на дітей одиноким матерям буде замінено на базову соціальну допомогу. В цьому випадку є побоювання, що частина матерів просто втратить право на існуючу допомогу або термін її виплати буде суттєво скорочений.
-
Тобто я не хочу сказати, що виплати у всіх заберуть, або що їх всіх позбавлять, і в нас не буде соціальних виплат. Це неможливо, це безглуздо і нераціонально. Але кожна виплата має бути оцінена на її адекватність. І якщо вона нічого за собою не несе, а просто так історично склалося, то, очевидно, вона має бути переформатована в щось інше, в якусь підтримку, яка буде людині справді потрібною і дієвою. Оце і є новий суспільний договір, – заспокоює Оксана Жолнович.
Але такі слова ще більше насторожують. Також варто не забувати, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям призначається лише на півроку. Змін в цьому сенсі не передбачається. Тобто подібна виплата є тимчасовою, якщо це не стосується непрацездатних осіб, які втратили джерело засобів для існування.
До того ж ми не знаємо достеменно, коли все це запрацює. В проекті закону зазначено, що він має набути чинності з 1 січня 2024 року. Оксана Жолнович прогнозує, що в кращому випадку це станеться з 1 липня, за умови, що Верховна Рада його швидко проголосує. При цьому нагадаємо, що зазначену уніфіковану соціальну допомогу нам обіцяла ще попередня міністерка соцполітики Марина Лазебна, яка розповідала про неї влітку 2022 року. Але тоді це було лише на словах. Наразі наочно з’явився хоча б проект.
Також слід зазначити, що після ухвалення такого закону Кабінет Міністрів має додатково затвердити відповідний порядок, в якому можуть бути інші важливі нюанси.
