Дягель лікарський — дворічна травʼяниста рослина родини селерових (зонтичних). Має вкорочене циліндричне кореневище до 5 см завтовшки й численні вертикальні корені до 1 см завтовшки і 30 см завдовжки. Стебло товсте, порожнисте, галузисте, 120—200 см заввишки, вгорі часто червонаве. Цвіте у червні — серпні. Рослина трапляється у вільшняках, поблизу водойм, на лісових луках на Поліссі, в Лісостепу, рідко — в Степу (по долинах річок).
Чим корисний дягель лікарський?
Виготовлені з підземних частин дягелю галенові препарати мають протизапальні, спазмолітичні, сечогінні, потогінні й заспокійливі властивості. Вони підвищують жовчовиділення, секрецію шлункового й панкреатичного соку, посилюють моторну функцію кишечника, пригнічують процеси бродіння, збільшують утворення слизу у верхніх дихальних шляхах.
Дягель лікарський застосовують як засіб, що збуджує апетит, при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту, порушеннях моторної функції кишечника, дискінезії жовчних шляхів, при гіпацидних гастритах, дуоденітах, інфекційних неспецифічних колітах, як відхаркувальний засіб при ларингітах, бронхітах і пневмоніях та при вегетативному неврозі.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують кореневища разом із коренями. Сировину заготовляють восени (з рослин першого року життя), після того як зівʼяне листя, або рано навесні (з рослин другого року життя).
Викопане коріння обтрушують від землі, миють у холодній воді, звільняють від залишків стебел і сушать під накриттям на вільному повітрі, на горищі або в сушарках при температурі 30—35 градусів. Товсті кореневища й корені перед сушінням розрізають уздовж. Зберігати сировину треба в добре закритих банках або бляшанках.
Застосування
Приймають препарати з дягиля внутрішньо.
Відвар коріння (10 г, або 3 столові ложки сировини на 200 мл окропу) приймають гарячим по півсклянки 2—3 рази на день після їжі як спазмолітичний, відхаркувальний, потогінний і як такий, що збуджує апетит, засіб.
