Зазвичай перед входом до храму віруючі тричі здійснюють хресне знамення з поясним поклоном. Але це зовсім не є неухильним правилом.
Головне при відвідуванні храму не те, скільки ми разів перехрестимося і скільки поклонів при цьому зробимо – адже в такому разі наше благочестя зрівняється з «праведністю» фарисеїв, які виконували всі розпорядження старозавітного Закону – а те, як ми це робимо.
Якщо ми хрестимося і кланяємося машинально, не думаючи навіть при цьому про Бога, про пошану до Нього, про благоговіння перед Ним, у такому разі від наших дій не буде користі.
Практика осіняти себе хресним знаменням, проходячи повз того чи іншого православного храму, відноситься до області особистого благоговіння людини, а тому у ставленні до неї некоректно говорити «обов’язково».
Проте, для віруючої людини цілком природно, проходячи або проїжджаючи повз храм, перехреститися і вимовити хоча б про себе коротеньку молитву із закликанням імені святого, в чию пам’ять освячений храм, або ж просто перехреститися і сказати: «Господи, помилуй».
Андрій Музольф, доцент Київської духовної академії