Сьогодні ми розповімо про Соледар, який зараз перебуває в руках окупантів.
Невичерпні запаси солі
Соледар – це місто у Бахмутському районі Донецької області України. За даними 2022 року, там проживало 10 490 жителів. Соледар здавна славився своїми сольовими промислами – перші згадки про них з’явилися ще в XVII столітті. Наприкінці XIX століття почалося будівництво першої соляної шахти, що здобула назву «Брянцівська копальня». Поклади солі тут сягали вглиб на 40 метрів. Пізніше тут було збудовано залізничну станцію з «фірмовою» назвою «Сіль» і робочі селища.
Під час Другої світової війни всі соляні шахти було зруйновано фашистами, але у післявоєнний час їх повністю відновили. До речі, цей урок ми проходимо і зараз. Донедавна у Соледарі працював комбінат «Артемсіль», який був одним із найбільших виробників солі на території Центральної та Східної Європи.
Як стверджують фахівці, запаси «соледарського золота» майже невичерпні, адже за 300 років видобутку вони зменшилися лише на один відсоток. За час існування шахт у них прорили понад 200 кілометрів тунелів, висота яких подекуди сягає кількох десятків метрів. Входи у тунелі настільки вузькі, що для доставки спеціального обладнання для видобутку солі його спочатку доводилося розбирати, а внизу збирати знову.
Концертна зала у шахті
Внаслідок видобутку солі у шахтах сформувалися не лише тунелі, а й цілі зали. У мирний час сюди водили екскурсії, а також влаштовували концерти, бо тут дуже незвичайна акустика. У соляній «концертній залі» проходив фестиваль класичної музики «Соляна симфонія», в якому брали участь українські та зарубіжні музиканти, грав Донбаський симфонічний оркестр з Луганська.
Проте туристи приїжджали до Соледара не лише подивитися на шахти або послухати музику. Тут було збудовано підземну каплицю, працювали кафе і навіть футбольне поле, можна було побачити соляні скульптури та самородний кристал заввишки понад півтора метри.
Крім того, саме в соляних шахтах Соледара відбувся перший в історії політ на повітряній кулі під землею, який було занесено до Книги рекордів Гіннесса.
Ще на початку 1990-х років тут на глибині 300 метрів було відкрито підземний санаторій, де лікували бронхіальну астму та хронічні бронхіти, запалення легень, алергію, шкірні та неврологічні захворювання.
Як виглядає божевілля?
Внаслідок початку повномасштабної війни і через постійні обстріли російської армії підприємство «Артемсоль» наприкінці травня 2022 року зупинило роботу. А внаслідок бойових дій від інфраструктури Соледара майже нічого не лишилося. У середині січня російська армія зосередила в районі Соледара основні сили, і з початку місяця за місто точилися запеклі бої. Проте 25 січня наше командування офіційно оголосило про відхід українських сил із Соледара. Це довелося зробити для того, щоб зберегти життя нашим воїнам, та й основне завдання вже було виконано — російська армія не змогла зайти в тил до наших захисників.
Президент Володимир Зеленський так прокоментував спроби окупантів взяти Соледар: «Все повністю зруйновано, життя майже не лишилося. І тисячі їхніх людей втрачено: вся земля під Соледаром у трупах окупантів та шрамах від ударів. Так і виглядає божевілля».
Наукова загадка Соледара
У районі Соледара є озеро, яке досі вважається науковою загадкою. Вода в ньому аномально тепла, і що глибше, то вона тепліша — температура сягає 40 градусів. Дивно ще й те, що одна частина водойми прісна, друга – солона, але настільки щільна, що виштовхує людину на поверхню. Вчені вважають, що в озері проходять невідомі хімічні процеси, які мали намір дослідити до війни.
