Її збудники зимують на опалому листі, яке покривається найдрібнішими чорними цятками – плодовими тілами гриба (перитеціями). На груші під корою молодих гілок зимує і грибниця.
Перші ознаки захворювання можна спостерігати відразу після розпускання бруньок. На листі з’являються спочатку дрібні, світло-зелені маслянисті, що просвічуються біля жилок, плями. На шкірці листя і плодів з’являються спори-конідії, що заражають рослини протягом літа. На хворих листках утворюються плями, вкриті бархатистим нальотом, але в плодах, крім плям, – тріщини. Тканина плоду в місцях плям коркується, стає дерев’янистою.
Раннє зараження плодів, особливо груші, призводить до їх деформації, плоди набувають неправильної форми, стають однобокими. Сильно уражене листя та зав’язі опадають. На гілках груш лущиться кора, часто вони засихають. Парша послаблює дерева, збільшує кількість падалиці, погіршує товарні якості та лежкість плодів.
Сприйнятливі до парші сорти яблуні та груші обприскуються ранньою весною 3% бордоською рідиною. Якщо ж це «блакитне» обприскування не проводилося, перед цвітінням (у фазі висування та відокремлення бутонів) дерева обробляють 1% бордоською рідиною. Замість неї можна застосовувати її замінники – поліхом, колоїдну сірку, хлорокис міді.
Перше обприскування проводять у період висування – початку відокремлення бутонів, друге – відразу після цвітіння, третє – через 15 днів після другого. Обприскування проти парші можуть бути поєднані із обприскуванням проти шкідників.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як запобігти появі парші.
