У віддаленому режимі, в редакції, з укриттів під акомпанемент сигналів повітряної тривоги, зловісне дзижчання дронів і відлуння ракетних атак редакція продовжує працювати для вас.
Але тим ціннішим є наш зв’язок – наша праця і ваші відгуки. У нинішніх реаліях питання «чи допомагає вам сьогодні газета «На пенсії» є ще важливішим, ще значнішим. І наші журналісти адресували свою працю вам, нашим читачам з різних регіонів, які з нетерпінням чекають на кожен номер видання, а також тим, хто приєднався до нас на ФБ-сторінці нашої газети.
Ми сповнені планів і надій, незважаючи на війну, біль і страхи
Ніна Килимник, 65 років, м. Балта:
– За знайомство з газетою «На пенсії» завдячую своїй сестрі. Вона дала почитати кілька номерів і я зрозуміла, що саме цього видання мені бракувало. І вже понад вісім років газета переступає мій поріг. Більше того, вона стала другом і багатьом моїм друзям. Коли я їм розповідала про норми виплат пенсіонерам або ж про інші зміни у пенсійному законодавстві, вони цікавилися, звідки я черпаю інформацію. Я і розповіла їм про газету. Кожна публікація по-своєму цінна для мене. Чи то про безкоштовні ліки, чи то про стаж, чи то про те, як зберегти своє здоров’я; або життєві історії – все варте уваги і все мені цікаво.
Зінаїда Вінницька, 82 роки, м. Кодима:
– На жаль, почала читати газету тільки тоді, коли вийшла на пенсію, тобто всього десять років тому. Але, як то кажуть, краще пізніше, ніж ніколи. І я задоволена, що все ж наше знайомство відбулося. На шпальтах газети висвітлюється вирішення проблем різного рівня, суспільно важлива інформація. Наприклад, вважаю, що релігійний лікнеп, який подає газета, конче необхідний сьогодні нашому суспільству. А ще приваблюють кросворди – люблю головоломки. Тренування пам’яті в нашому віці – це необхідність.
Також хочу відзначити верстку номерів. Вона заслуговує на високу оцінку! Кожен матеріал подається з любов’ю. Тож, на мою думку, і зміст, і форма – дві вагомі складові газети. Дякую, що ви є. Для того щоб підтримати своє улюблене видання, я й надалі залишаюся з ним.
Микола Кузьменко, 67 років, м. Подільськ:
– Вийшовши у відставку, я влаштувався працювати експедитором районного відділення «Укрпошти». Через мої руки проходило багато видань. Тож волею-неволею брався за їх перегляд. Так потрапила до рук газета «На пенсії». Зацікавила. Запропонував дружині передплатити це видання. І ось вже шість років ми є читачами газети «На пенсії». Я віддаю перевагу офіційній інформації, відповідям фахівців під рубриками «За вашими листами», «Важливо знати», «Свій гаманець». Дружині ж більше подобаються різноманітні поради про здоров’я, розповіді про хобі, життєві історії, кросворди і гороскопи.
Особливо приємно вражають історії про те, як українці на різних фронтах наближають нашу перемогу. Це надихає. Відчувається, що життя газети пульсує в унісон із життям країни.
З газетою «На пенсії» ми з дружиною усвідомили, що на пенсії життя тільки починається. Це здорово.
Валентина Шибко, 75 років, м. Дніпро:
– З газетою я познайомилася 2017-го, коли «повноцінно» вийшла на пенсію після 52-х років роботи медсестрою у Дніпропетровській міській лікарні № 9. Привід для знайомства був не надто радісний: я дуже чекала на обіцяне підвищення пенсійних виплат, але замість очікуваних кількох сотень гривень отримала всього 35 гривень збільшення. Поскаржилася на несправедливість сусідці і та порадила мені читати газету «На пенсії».
І хоча моя пенсія, як і раніше, скромна, тепер я, завдяки вашому виданню, стала юридично «підкованою», непогано орієнтуюся у пенсійному законодавстві й зберігаю у спеціальному блокноті телефони, записую сайти та електронні адреси всіх необхідних служб і організацій: від Пенсійного фонду до державного порталу «Дія».
Григорій Чернецький, 77 років, м. Кам’янське:
– Я читаю «На пенсії» вже майже сім років. І хочу сказати окреме спасибі колективу газети – за те, що вистояли у воєнний час і продовжуєте писати для нас цікаві матеріали на різні теми. Особисто для мене наявність традиційного свіжого номера «На пенсії» у поштовій скриньці у перші воєнні місяці стала своєрідним психологічним «якорем», що символізує стабільність та звичний порядок речей. Дякую вам за це відчуття.
Валентина Гасюк, 63 роки, м. Кривий Ріг:
– Газету «На пенсії» я регулярно купую вже кілька років. Мені подобається, що ви своїми публікаціями даєте можливість людям, які вийшли на пенсію, почуватися не «баластом», а повноцінними членами суспільства – з власними проблемами, запитаннями, хобі та інтересами. Адже ми також сповнені планів, надій та енергії.
Степан, 62 роки, Тернопільська область:
– Я вже не пам’ятаю, скільки часу читаю газету «На пенсії», але років п’ять буде. Це дуже цікава і корисна газета, на її сторінках багато важливої інформації, яка допомогла у багатьох питаннях. Але найважливіше, що подарувала мені газета «На пенсії», – це кохану людину, мою жінку Марію. Саме за допомогою рубрики «Клуб знайомств» ми зустріли одне одного. Зараз я хочу сказати дякую редакції газети за ту роботу, яку вона робить для нас. Бажаю колективу тільки процвітання і усього доброго від щирого серця. Я обов’язково у ближчі дні піду на пошту і оформлю передплату на наступний рік*.
*Нагадаємо, що вже почалася пільгова передплата на газету «На пенсії».
Підготували Ірина Лебединець, Любов Кузьменко, Анастасія Епур
ВІД РЕДАКЦІЇ. Ми опублікували лише малу частину відгуків членів нашої чисельної «пенсійної сім’ї». І будемо раді, якщо ви знайдете час і напишете кілька слів як відповідь на наше запитання. Приймаємо будь-які думки, критику – теж. Кажуть, немає межі досконалості. І на шляху до цієї досконалості ми йтимемо разом з вами.
