Більшість продукції на продаж вивозили морем, що зараз проблематично. У результаті в багатьох країнах світу вартість продуктів харчування значно зросла. А що буде найближчим часом із цінами на продукти в нашій країні і чи треба нам побоюватися дефіциту?
Продукти: про ціни та дефіцит
Чи подешевшають овочі?
Зараз кожен похід на базар – це випробування. І навіть овочі, за рахунок яких можна було якось викрутитися у тяжкі часи, для початку літа незвично дорогі.
Вартість борщового набору порівняно з серединою лютого зросла на 16% (95 гривень на сім’ю з чотирьох осіб проти 82 гривень). Найбільше подорожчала капуста, трохи менше – свинина, морква та буряк. Єдиний овоч, вартість якого зменшилася – стара картопля.
Молоді овочі залишаються дорогими та суттєвого падіння цін на них не очікується – прогнозують експерти. Відсутність завезення овочів з-за кордону та зі східних областей створює дефіцит на внутрішньому ринку України, що сприяє інфляції. Плюс зростання вартості добрив та бензину. Все це закладено у ціну.
Водночас, на думку директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, вже розпочався потік овочів з відкритого ґрунту з центральної України. І найближчими днями овочі нового врожаю все одно почнуть падати в ціні.
Круп, цукру та картоплі вистачить
Значне місце у нашому продуктовому кошику займають крупи. З початком війни вони періодично зникають із супермаркетів, а потім з’являються, але вже за іншими цінами. Традиційно у тяжкий час дивує гречка – найпопулярніший у нас зерновий продукт. У союзі «Мукомоли України» зазначають, що до кінця року гречки минулого врожаю нам вистачить. Ось тільки ціна, за прогнозами експертів, знов зросте та становитиме 100 гривень за кілограм.
Загалом, за словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, дефіциту продуктів харчування на внутрішньому українському ринку не буде.
– Цього року Україна втратить 30% валового виробництва посівних культур. Але це не є критичним, оскільки для внутрішнього споживання ми використовували лише близько 30-40% зернових та олійних культур, — зазначив чиновник.
Задіяних 70% орних земель вистачить не тільки для забезпечення внутрішнього попиту, а й для експорту. Незважаючи на труднощі воєнного часу, аграрії посіяли пшеницю, ячмінь, овес, гречку, просо, цукрові буряки, картоплю та соняшник.
Водночас рису, наприклад, ми вирощуємо небагато, що пов’язано з природними умовами. Більшу частину завозимо. І якщо імпорт буде неможливим, дефіцит цілком ймовірний. Мало в нас сіють і кукурудзи – невигідно: потрібно багато добрив та глибока обробка ґрунту. Витрати великі, хоча і обсяг урожаю на гектар теж добрий – умовно 10 тонн. При цьому вартість кукурудзи нижча. Тому фермери вважають за краще сіяти більш вигідні культури.
Очікується також дефіцит баштанних, який пов’язаний із воєнними діями на Херсонщині.
***
Підіб’ємо підсумок: голодувати ми не будемо, та й значного зростання цін експерти не прогнозують. Ціна, як відомо, формується із співвідношення попиту та пропозиції. Попит передбачає платоспроможність. А внаслідок воєнної агресії РФ доходи у людей упали. Разом із ними впала й платоспроможність. Виходячи з цього, виробникам доведеться балансувати: утримання вартості продукції призведе до зміни її якості. Тобто те, що дорожче, більшість людей купити не зможуть і підприємцям буде невигідно виробляти такі продукти.
