Проявляється зазвичай на рослинах, які постраждали після несприятливої зимівлі, або на уражених грибними хворобами (клястероспоріозом, моніліозом), особливо часто на ділянках з кислим і дуже зволоженим ґрунтом, а також після застосування високих доз добрив в умовах підвищеної вологості.
Глеєтеча дуже послаблює дерева і знижує їхню продуктивність, при хронічній формі може викликати відмирання окремих гілок, а згодом – загибель всього дерева. Слід ретельно заліковувати рани, які виділяють глей.
Для цього їх зачищають до здорової тканини з захопленням 1-2 см, дезінфікують 3-процентним мідним або залізним купоросом і обробляють садовою замазкою. Є й інший спосіб лікування гомозу.
Уражену частину кори обережно зчищають садовим ножем, не зачіпаючи деревини. Смолу також видаляють. Потім промивають 3-процентним розчином мідного купоросу, а через два-три дні замазують пастою (одна частина мідного купоросу на чотири частини гашеного або дві частини негашеного вапна і 12 частин води).
Лікувати рани, з яких тече глей, можна і народним способом. Після зачищання їх дезінфікують 1-процентним розчином мідного купоросу, потім два-три рази з інтервалом 5-10 хвилин (у міру висихання) натирають свіжим листям щавлю і замазують садовим варом або нігроловою замазкою (70% нігролу і 30% добре просіяної пічної золи).
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що фермер із Прикарпаття вирощує 15 сортів лохини.
